Ми їх повинні знати

З попелу в незабуття

Карл Гадачек – професор Львівського університету

     

Історія – вчителька життя.

«Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього, хто не шанує видатних людей свого народу, той сам не годен пошани». Так писав видатний український   поет-академік   Максим Рильський про роль історичної пам'яті в житті народу, його історичних постатей.

Серед діячів, що збагатили українську історичну науку, розширили археологічну карту Галичини, відкриваючи та ви­вчаючи пам'ятки та давні куль­тури галицького краю є ім'я професора класичної архео­логії та праісторії Львівського університету Карла Гадачека, уродженця с. Грабовець Богородчанського району.

В сучасній українській ен­циклопедії знаходимо досить коротку довідку про життє­вий і науковий шлях вченого. Деякі автобіографічні дані дізна­ємося з уст наймолодшого пред­ставника роду Гадачеків - Кос­тянтина Гадачека, що живе в с. Підпр'я Богородчанського району і займа­ється дослідженням свого родово­ду. Але для більш детального озна­йомлення з науковою спадщиною вченого вирушаємо до древнього Львова. За порадою відомого укра­їнського археолога Лариси Іванів­ни Крушельницької (до речі з ві­домої родини Крушельницьких, що загинула від сталінських репре­сій 30-х років) ми звернулись у від­діл археології Інституту історії ім, І.Крип'якевича, де більш детально ознайоми­лись із життям і внеском в історичну науку ви­датного вченого.

Карл Гадачек народився 24 січня 1873 року в с. Грабовець Богородчанського повіту на Станіславщині (нині Івано-Франківська область) в сім'ї Яна та Марцели Гадачеків. Крім Карла в сім'ї біло ще троє дітей: два старших брати Юзеф та Михаїл і молодша сестра Кароліна. Є припущення, що сім'я вченого належала до чис­ла колишніх колоністів-емігрантів чеського походження, які прибули в Галичину після поді­лів Польщі (1772-1796). Деякі архівні матеріали стверджують, що Гадачеки походять із родини
чеських музикантів. Сім'я майбутнього вченого була незаможною, володіла   невеликим   земельним         наділом. Коли   хлопчикові   сповнилось        шість років,  батько віддає малого Карла на  навчання у перший клас чотирирічної сільської школи, що знаходилась в с. Ляхівці (нині с. Підгір'я Богородчанського ра­йону). Початкову школу та допо­внюючий дворічний курс навчання закінчує у 1885 році в Богородча-нах, після чого як найкращий учень був рекомендований на навчання у Станіславську гімназію, яку закін­чує у 1893 році з відзнакою. Цьо­го ж року Карл Гадачек поступає на навчання до Львівського універ­ситету на філософський факуль­тет. Кінець XIX - початок XX століт­тя характеризується певними якіс­ними змінами в розвитку археології у Львові. У цей період у Львівсько­му археологічному осередку фор­муються головні напрями археоло­гічних досліджень у Східній Гали­чині і Львівський університет, по­ряд із Ставропігійським інститутом та НТШ, стає одним з центрів на­копичення матеріалів та розвитку археологічних знань Східної Євро­пи. Саме в стінах Львівського уні­верситету сформувався як архе­олог Карл Гадачек. Закінчивши у 1897 році університет за спеціаль­ністю «Класична філософія» та «Фі­лологія», за рекомендацією профе­сора Квіклінського був скерований на навчан­ня у Віденський університет. Тут з 1897 по 1900 рік він вивчає класичну археологію, праісторію та нумізматику. Під час навчання у Відні К. Га­дачек займається збором старожитностей Га­личини, самостійно проводить археологічні роз­відки, співпрацюючи з Віденським інститутом археології. Перші серйозні наукові дослідження молодого археолога припадають на 1898-1899 рр., коли у с. Неслухові Кам'янка-Буського по­віту на Львівщині К. Гадачек досліджує селище  ХІ-ХІІ століть в урочищі Грабарка. У 1900 році вчений бере участь в науковій експедиції ав­стрійських археологів до Єгипту, де займаєть­ся дослідженням поховальних пам'яток Старо­давнього царства.

У 1901-1903 рр., К. Гадачек для збору ар­хеологічного матеріалу та вдосконалення свого наукового рівня вирушає у подорож по Греції, Волощині та Німеччині. З 1903 року працює на посаді приват-доцента у Львівському універси­теті й продовжує займатися дослідженням археологічних пам'яток у басейні Дністра. Навес­ні 1905 р. його призначають надзвичайним про­фесором новозаснованої кафедри класичної ар­хеології та праісторії Львівського університету. Активна археологічна діяльність вченого аж ніяк не стояла на перешкоді його викладацькій ро­боті. Впродовж 1909-1914 рр. К. Гадачек керу­вав археологічним семінаром у Львівському уні­верситеті, де не лише інформувались про най­новіші археологічні відкриття, але й велась ро­бота щодо удосконалення методів досліджень. З 1912 року К. Гадачєк - член-кореспондент Академії наук у Кракові, з 1913 року - декан філософського факультету Львівського універси­тету. 20 грудня 1914 року К. Гадачек загинув у Львові за нез'ясованих обставин (за деякими версіями покінчив з життям самогубством).

Внесок К. Гадачека в історичну науку є до­сить вагомий. Завдяки йому нам залишились цінні наукові відомості про історичні пам'ятки, які вважались зниклими.

До числа найбільших його досягнень нале­жать дослідження, проведені на поселенні три­пільської культури у 1906-1912 рр. в урочищі Обоз біля с. Кошилівці (нині Заліщицького ра­йону Тернопільської області).

Розкопки в Кошилівцях дали багатий матері­ал для дослідження мистецтва трипільців, зро­блено висновок про зв'язки культури мальова­ної кераміки з неолітичними культурами Фессалії та інших областей Середземномор'я.

К. Гадачек описав великий золотий фракій­ський скарб с. Михалків (нині Борщівського ра­йону Тернопільської області). Серед розкопа­них вченим пам'яток на увагу заслуговують мо­гильники слов'янського часу в с. Зелений гай Заліщицького району Тернопільської області. Під час розвідок в с. Приозерне Рогатинського району Івано-Франківської області професор К. Гадачек виявив могильник IV ст. н.е. і відкрив чотири тілопокладення. Біля с. Коропець (Тер­нопільщина) ним було відкрито та досліджено селище культури лійчастого посуду, а також ці­лий ряд поховальних пам'яток неоліту-енеоліту на території Чортківського, Бучацького та Залі­щицького районів. Карл Гадачек належить до найяскравіших постатей Львівської археологічної школи кінця XIX - початку XX століття. Його дослідницька ді­яльність стала основою для подальшого розви­тку археології у Східній Галичині.