Опис досвіду
«Формування
творчого мислення учнів на уроках історії шляхом використання інформаційно-комунікаційних
технологій»
вчителя історії Гринівської загальноосвітньої
школи І-ІІ ступенів
Макаровича Василя Васильовича,
учителя вищої кваліфікаційної категорії
Макарович Василь Васильович
25.09.1982 року народження
Освіта: повна, вища
Навчальний заклад: Прикарпатський університет
ім. В. Стефаника
Спеціальність: викладач, історик
Стаж роботи: загальний 10 років та 3 місяці,
педагогічний – 9 років та 3 місяці
Місце роботи: Гринівська ЗОШ
І-ІІ ст.
Категорія: вища
Посада:директор школи, вчитель
історії
Педагогічне
кредо: «Не так уже
важливо учити дітей, як важливо
створити ситуацію, в якій дитина просто не може
не вчитися
і робит це із задоволенням»
(К Роджерс)
Життеве кредо: «Не кажи світові про те, що ти хочеш зробити
– покажи як ти це робиш»
Мета: здійснити аналіз, узагальнення та систематизацію
педагогічного
досвіду
«Блаженна людина, що насичується
від плодів своєї праці і шукає в ній утіху»
із Святого письма
Актуальність досвіду.
Національна
доктрина розвитку освіти в Україні орієнтовує всю систему освіти на рівень
розвинених країн світу , що можливе лише за умови впровадження сучасних
педагогічних технологій.
Провідна
ідея досвіду полягає у створенні цілісної взаємодії учня та вчителя, розвиток
особистості через різноманітні форми формування творчого мисленнякожного учня,
створенні і вирішенні проблемних завдань, самостійного осмислення учнем нових
історичних подій, без підручника, можливість робити повні висновки і
застосовувати їх на практиці.
Особливості досвіду полягають:
-
варіативності і
особистій орієнтації навчального процесу;
-
практичній
орієнтації уроку з введенням інтерактивних компонентів;
-
проектно-дослідницьких
і комунікативних методів;
-
використання
різноманітних ресурсів, що спонукають учнів до творчо-логічногоопрацювання
отриманої інформації та пошукової діяльності;
-
використання
мультимедійних технологій.
Питання досвіду є достатньо
актуальним. Можливості подання
інформації на комп’ютері дозволяють змінити та збагатити зміст освіти:
-
виконання
будь-якого завдання створюючи умовидля підвищення інтенсивності уроку;
-
використання
варіативного матеріалу та різних режимів роботи сприяє індивідуалізації
навчання.
Інформаційні
технології в сукупності з правильно підібраними технологіями навчання створюють
необхідний рівень якості , варіативності, диференціації , індивідуалізації
навчання та умови для формування творчого мислення учнів. Тому в автора досвіду
виникло рішення про широке використання інформаційно-комунікаційних технологій
на уроках історії, як одною із засобів формування творчого мислення учнів.
Упровадження вказаного досвіду:
-
сприяєх
розвитку творчої особистості;
-
створює умови
для розвитку навичок самостійного здобуття знань, самореалізації особистості;
-
формує
розвинене критичне мислення, здатність виробити власний погляд;
-
розвиває
інтерес та повагу до подій історії, культурних надбань;
-
виховує
компетентнісну особистість учня;
-
формує вміння
приймати ефективні та нестандартні рішення, застосовувати набуті знання для
аналізу різноманітних ситуацій в практичному житті.
Мета досвіду:
Шляхом
активізації пізнавальної діяльності сприяти набуттю школярами ключових та
предметних компетентностей, створити оптимальні психолого-педагогічні умови для
інтелектуального розвитку, саморозвитку та становлення особистості учня.
Завдання досвіду:
-
сприяти
розвитку навчально-пізнавальної активності учнів, формуванню творчого мислення
школярів шляхом використання ІКТ;
-
створити умови
для розвитку і саморозвитку учня виходячи з виявлення індивідуальних особливостей
як суб’єкта пізнання;
-
надати кожному
учневі можливість реалізувати себе в пізнанні, навчальній діяльності;
-
формувати
вміння раціонально використовувати набуті знання в житті.
За характером новизни досвід раціоналізаторський.
Теоретичною
основою досвіду є ідеї В.Сухомлинського щодо гуманістичного підходу до навчання
та виховання, особистісно-орієнтовані моделі В.Кременя, І.Якименської, «шклола
– лабораторія для відкриття унікального «Я» кожної дитини» К. Роджерса,
методика та технологія інноваційного навчання,
нові підходи до сучасного уроку К.Баханова, О.Пометун, Л.Мокрогуз,
розвитку мислення як основи творчості І.
Лернера, К.Баханова, О.Мокрогуза щодо використання ІКТ на різних етапах
організації уроку. Вони вважають, що використання ІКТ має такі переваги:
-
індивідуалізація
навчання;
-
інтенсифікація
самостійної роботи учнів;
-
зростання
обсягу виконаних на уроках завдань;
-
розширення
інформаційних потоків при використанні Internet;
-
підвищення
мотивації та пізнавальної активності за рахунокза рахунок різноманітності форм
роботи, можливості включення ігрового моменту;
-
комп’ютер дає вчителю нові можливості, дозволяє разом з учнями отримувати
задоволення від захоплюючого процесу пізнання за допомогою новітніх технологій.
Уроку з використанням ІКТ властиве
наступне:
1.
Принцип
адаптивності: пристосування комп’ютера до індивідуальних особливостей дитини.
2.
Керованість:
корекція вчителем процесу навчання.
3.
Інтерактивність
і діалоговий характер навчання: ІКТ мають здатність вступати в діалог вчителя з
учнем, що і становить головну особливість методик комп’ютерного навчання.
4.
Оптимальне
поєднання індивідуальної та групової роботи.
5.
Підтримка в
учня етапу психологічного комфорту при спілкуванні з комп’ютером.
6.
Необмежене
навчання.
Ознайомленість
з надбанням провідних педагогів, методистів Макарович В.В. прийшов до висновку,
що інформаційно-комунікаційні технології можуть широко використовуватись у
формуванні творчого мислення школярів.
Суть досвіду
Моє педагогічне кредо: «Не так уже важливо
учити дітей, як важливо
створити ситуацію, в якій дитина
просто не може не вчитися і робит це із
задоволенням».
В Гринівській ЗОШ І-ІІ ст. працюю
2 роки до того 7 років працював у Грабовецькій ЗОШ І-ІІ ст. викладаю історію у
7 класі. Вивчаю і впроваджую елементи досвіду роботи Марківської Г.М.
«Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках історії та правознавства».
Працюю над проблемою «Формування творчого мислення учнів на уроках історії
шляхом використання інформаційно-комунікативних технологій». Своє завдання як
вчитель історії вбачаю у розв’язанні проблеми державної ваги – формування
покоління всебічнорозвинених, свідомих громадян, характерними рисами яких мають
стати висока моральна та правова культурапослідовні демократичні переконання,
вміння легальними засобами захищати загальновизначені суспільні цінності. Без
належного рівня історични знань і навичок неможлива участь особи у суспільному
та державному житті. До уваги те, що учень як суб’єкт навчання
отримує від педагога лише певні орієнтири процесу засвоєння знань, а більшість
інформації має добувати сам, тому основу освітнього процесу мають становити інноваційні
технології, орієнтовані на діяльність й особисту творчість, життєвий досвід
школярів.
Прцюючи
над проблемною темою, використовую в комплексі різноманітні форми, методи і
прийоми навчання з метою активізації пізнавальної діяльності, всіх без винятку,
учнівшляхом взаємовпливу: вчитель – учень – вчитель. Він складається з трьох
форм організації навчання та виховання учнів: урок, міжпридметні звязки,
позакласна та позашкільна діяльність.
У центрі навчально-виховного процесу ставимо
вихованця, який відчуває себе співавтором заняття, має всі можливості розвивати
здібності, нахили, може контактувати з наставником, як особистість з
особистістю. На заняттях прагну створити умови, що б спонукали учнів творчо
мислити ьта діяти на власний розсуд. Дбаю про розвиток таких якостей, як
компетентність, підприємливість, вміння приймати єфективні й нестандартні
рішення. З метою організації творчої діяльності учнів, розвитку вмінь та
навичок застосовувати знання в нестандартних ситуаціях, навчаючи їх самостійного
пошуку істини.
Дбаючи
про формування творчої особистості намагаюся озброїти учнів найглибшими і
найповнішими знаннями, сприяти виробленню в них уміння аналізувати,
синтезувати, порівнювати різноманітні ситуації, мати щодо них власну думку.
В
організації навчального діяльності керуюсь принципами системного підходу, які
передбачають:
·
реалізацію
процесу засвоєння знань як повної цілісності взаємопов’язаних елементів
(сприйняття – розуміння – запам’ятовування – узагальнення і систематизація -
застосування);
·
структурування
змісту навчальної дисципліни.
Перед вивчення
кожної теми детально аналізую зміст і обсяг навчального матеріалу та засоби
навчання, які активізують мислення, допомагають опанувати новий матеріал,
зрозуміти й осмилити нові поняття та ідеї. Урізноманітнююприйоми, форми і
методи навчання, намагаюсь зробити заняття цікавим не схожими одне на одне.
Яким би не був
урок за формою проведення, намагаюсь організувати його так, щоб забезпечити
максимально можливу активність учнів з постійно діючим зворотним зв’язком. Це можливо за допомогою
різноманітніх технологій, педагогічних методів та прийомів. Одним із чинників,
які сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів є групова робота на
уроках історії з використанням інтерактивних методів. Найефективнішою є групова
робота під час аналізу історичних джерел, документів, коли вони виконують одне
завдання, але ролі учні у процесі виконання різні (керівник, секретар,
посередник, доповідач). Або коли учні отримують різні завдання. Наприклад, при
опрацюванні й аналізі Березневих статтей
Б. Хмельницького об’єднюю учнів у 2
групи і пропоную розглянути сам договір:
І - проаналізувати позитивні аспекти договору для
України;
ІІ –
проаналізувати негативні аспекти для України в договорі.
Після закінчення роботи,
доповідачі звітують про роботу, записуючи у відповідні колонки на дошці.
Уфективною
формою роботи є опрацювання в групі тексту підручника, статті з преси. Учні
розвивають навички критичного аналізу, пошуку і вибору інформації, вміння
оцінювати її достовірність.
Під
час читання тектів документів використовую прийоми:
-
читання тексту
з примітками (!- інформація цікава й корисна,? – заперечення чи сумнів, +
- нова інформація, v – інформація відома);
-
читання тексту
із зупинками (розподіл на частини, формулювання висновків);
-
читання кожним
членом групи певної частини тексту, а після цього розповідь, що сприяє розвитку
вміння висловлювати думку так, щоб зрозуміли інші (само і взаємоперевірка);
-
читання з
наступним складанням плану або постановкою запитань до тексту, складанням
таблиці тощо;
-
читання і
аналіз тексту.
В процесі роботи застосовую такі
методичні прийоми:
1.
«Естафета» -
перевірка в групах історичних дат та термінів;
2.
«Мозковий
штурм» - метод швидкого генерування ідей для розвязання конкретної проблеми або
відповіді на запитання. Наприклад «З якою метою Володимир Великий прийняв
християнство на Русі?»;
3.
«Асоціація».
Які асоціації викликають у вас слово «дискримінація», «тоталітаризм»?
4.
«Займи позицію».
Чи зрадив І.Мазепа Україну у битві під Полтавою? Позиція «повністю згідний»,
«частково згідний», «частково незгідний», «повністю незгідний»;
5.
Метод «навчаючи
– вчуся» використовується під час опрацювання кількох понять: після опанування
учнем інформації, він повинен пояснити іншому учневі зміст цього поняття,
переконатись у його засваоєнні, а потім доповнити за допомогою інших учнів.
Приміром вивчаючи тему «Революція 1848-1849 рр.» можна розглянути за допомогою
цього методу поняття «Весна народів».
Крім цього, я
прктикую складання і розв’язування ситуаційних задач,проведення конкурсів,
вікторин, інсценізацій, рольових ігор, дискусій. Одним із найбільш ефективних
методів активізації пізнавальної діяльності учнів є рольові ігри. Їх
застосування на уроках сприяє кращому засвоєнню учнями навчального матеріалу,
розвиває аналітичне мислення учнів, виробляє вміння застосовувати набуті знання
та вміння на практиці. У 5 – 8 класах активно використовую історичні ігри на
уроках: «аукціон» - це змагання в якому перемогу отримає той учень, який назве
найбільшу кількість фактів, що характеризують дану тему, наприклад
«Середньовічне місто», «Історичне значення Київської держави»; конкурс
«Мюнхаузен» - учні складають розповідь про незвичайний випадок, який стався в
ту чи іншу епоху. Завдання інших – знайти неправдоподібні деталі. Наприклад
«Яким я бачу життя первісних людей», «Моя мандрівка з козаками на Запорізьку
Січ»; ігри «впізнай дату», «впізнай подію» - учням роздаються картки на яких
зображені певні події чи написані дати і повинні скласти розповідь про дані
події. Такі історичні ігри сприяють сприяють закріпленню і повторенню
матеріалу, активізації пізнавальної діяльності учнів, і незаймають багато часу.
Наш час – це
епоха постійних змін у технологіях, зокрема в освітніх, а використання
персонального комп’ютера є стрижнем
інформаційних технологій навчання. Комп’ютер можна використовувати у навчальному процесі для підвищення його
ефективності та розвитку в учнів загальнонавчальних та спеціальних навичок, що
ефективніше, ніж під час використання традиційних засобів. Використання комп’ютерних
технологій сприяє покращенню якостей навчання та технічного удосконалення навчального
процесу.
Я використовую інформаційно-комп’ютерні
технології на уроках історії, тому що саме вони дають можливість підготувати і
використати під час уроку: мультимедійні призентації; дозволяють підвищити
мотивацію навчання, значно розширюють можливості для подання навчальної
інформації, дають широкі можливості для показу учням наочності (карт, схем,
відеофрагментів, малюнків, звукових файлів, інтерактивних кросфордів); дають
можливість здійснити поточне та тематичне тестування учнів з метою контролю та
та систематизації знань; сприяють формуванню в учнів умінь рефлексії своєї
діяльності, дозволяють їм наочно побачити результати своїх дій. Я групую використання інформаційних технологій
із застосування програм із пакету Office, а саме MS Word, Excel, Power Point. Разом з учнями створив інформаційно-творчі проекти «Історія рідного
краю», «Духовна спадщина мого народу», презентації до уроків: «Трипільська
культура», «Правління Ярослава Мудрого», «Монголо-татарська навала», «Утворення
Запорізької Січі», «Утворення козацької держави. Гетьманщина», та багато інших.
На етапі засвоєння знань часто
використовую комп’ютерні ігри.
Наприклад, при розгляду теми «Запорізька Січ» учні за допомогою гри-стратегії «Козаки» будують Січ,
проводять військові компанії, це мотивує їх до кращої навчальної діяльності та запам’ятовування
набутих.
Інформаційно-комунікативні
технології навчання досить перпспективні для для підвищення творчої активності.
Учень відходить під позиції об’єкта навчання, отримувача готової навчальної
інформації, стає активним суб’єктом навчання, він може самостійно здобувати
необхідну інформацію і сконстюювати необхідні для цього способи дій.
Значною мірою
активізубть процес навчання нетрадиційні уроки:
·
урок – семінар
«Гетьман І.Мазепа очима істориків» - 8 клас;
·
урок – круглий
стіл «Національно визвольна війна 1648-1657 рр. здобутки та втрати» - 8 клас;
·
урок –
мандрівка «Давня Греція» - 6 клас
·
урок - практикум «Київська держава за правління
Володимира Великого» - 7 клас;
Для оцінки
результатів пізнавальної діяльності на уроках використовую технології
рефлексії: «Дерево спдівань», «Мікрофон по колу», «Незакінчене речення», метод
«Прес», вправу «Три кроки», лист самооцінювання.
Приділяю увагу позакласній
роботі, що є одним із чинників залучення учнів до пізнавальної діяльності.
Традиційним в школі стали тиждень історія, календар пам’ятних дат, в ході яких
проводяться вікторини, квк, брей-ринги, конкурси малюнків, газет, зустрічі з
цікавими людьми.
У сучасних
умовах гуманізації й демократизації навчального процесу як ніколи актуальні
дидактичні заповіді В.Сухомлинського «Немає абстрактного учня. Мистецтво й
майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривати сили й
можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці...»
Вважаю, що
моє завдання, як вчителя – допомогти учневі знайти себе в житті; пробудити чи
розвинути в дитині те творче зернятко, яке є в кожному, тому що воно закладене
там природою.
