Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Івано-Франківський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Формування творчого мислення на уроках історії, шляхом використання інноваційних  та комп’ютерних технологій.

Виконав:

Макарович Василь Васильович

вчитель Грабовецької ЗОШ І-ІІ ст.

Богородчанського району

Науковий керівник:

Треф’як Ярослав Іванович

м. Івано-Франківськ

- 2013 -

Зміст

1       Вступ…………………………………………………………………с.3-4

2.  Розділ 1. Розвиток творчого мислення на уроках історії ………...с.5-8

3.     Розділ 2 Інноваційні методи навчання учнів на уроках історії ….с.9-16

4.     Розділ 3. Комп'ютерні технології у вивченні історії в школі ……с.17-19

5.     Висновок……………………………………………………………..с.20-21

6.     Література……………………………………………………………с.22

Вступ

Актуальність дослідження. Сьогодні освіта не може бути вдосконалена без принципового переосмислення ролі вчителя в навчально-виховному процесі. У цей час вчитель повинен навчатися управляти діяльністю, як усього колективу учнів, так і кожного окремого учня. Однак це неможливо в межах традиційного подання про педагогічний процес. Кращі вчителі завжди ведуть пошук, використовивають активні методи навчання: роботу в парах, роботу в малих групах. Кожен вчитель бере на озброєння все найкраще. Використовивають технічні засоби навчання, вводять опорні сигнали, роботу асистентів, збільшують час самостійної роботи на уроці.

На сучасному етапі пріоритетними напрямками вдосконалення навчально-виховного процесу є розвиток індивідуальних форм навчання впровадження інтегрованих курсів, розвиток інформаційної бази навчального процесу, оптимальне насичення автоматизованими системами, дослідження на основі комп'ютерної техніки.

Державна програма утворення передбачає необхідність створення й впровадження нових навчальних технологій, до яких належать і інноваційні та компютерні технології навчання.

Нові технології навчання викликають особливий інтерес педагогів по об'єктивних причинах, серед яких можна виділити дві основні.

По-перше, передбачаються корінні зміни існуючих стереотипів організації навчального процесу, його змісту, потреба в розвитку творчої ініціативи педагогів, у пошуках нових форм і методів педагогічної діяльності при переході від традиційних пасивних форм занять до нестандартних методів індивідуального навчання.

По-друге, збільшується можливість виявити обдарованих дітей для наступного їхнього навчання.

На кожному етапі навчання педагогічний результат значною мірою залежить від співвідношення між двома основними факторами - рівнем знань учнів і рівнем складності запропонованих їм завдань. Останні, у свою чергу, прямо пов'язані з вимогами державних стандартів загальної середньої освіти. Саме від дотримання відповідності між цими двома факторами в основному й залежить розвиваючий характер навчального процесу.

Однієї з важливих функцій вчителя є ефективне керування процесом розвитку учнів. Щоб здійснювати таке керівництво, вчитель повинен мати об'єктивну інформацію про рівень навчальних досягнень учнів.

Використання сучасних інноваційних технологій, зокрема персонального комп'ютера, дає можливість інтенсифікувати процес поточного оцінювання знань учнів, зробити його більше систематичним, оперативним. Крім того, саме використання ПК уже викликає інтерес учнів до пропонованої роботи, знімає частину нервової напруги, дозволяє повністю виключити суб'єктивність в оцінюванні знань із боку того, хто контролює.

Об'єктом дослідження є процес вивчення історії.

Мета роботи полягає у визначенні розвитку творчого мислення учнів і перевірки ефективністі на прикладі експериментального вивчення подій історичного минулого за допомогою інноваційних та комп’ютерних технологій.

Предметом дослідження є систематизація розвитку творчого мислення учнів  на уроках історії, на основі інноваційних технологій навчання при вивченні історичних подій і явищ, побудові причинно-наслідкових зв'язків історичних фактів.

Для досягнення поставленої мети треба було вирішити наступні задачі:

1.З'ясувати стан проблеми в теорії й освітній практиці;

2.Визначити умови доцільності використання інноваційних та комп’ютерних технологій при вивченні історичних дисциплін;

Для розв’язування поставлених задач використалися наступні методи дослідження: аналіз психолого-педагогічної й методичної літератури по темі дослідження; аналіз навчальної програми, навчальних допомога з історії й продуктів навчальної діяльності учнів; проведення дослідно-експериментальної роботи.

Розділ 1. Розвиток творчого мислення на уроках історії.

Шкільна програма з історії України та Всесвітньої історії відображає парадигму нової освітньої моделі і ставить до кола першочергових завдань розвиток логічного мислення учнів на базі вивчення історичного матеріалу [1, с.3]. Оволодіти такими основними прийомами розумової діяльності як аналіз, синтез, дедукція, індукція, порівняння, аналогія означає перетворити їх на прийоми розумових вмінь учнів. Не менш важливим завданням є формування навичок розрізнення головного і другорядного, істотного і поверхневого в історичних подіях і явищах, побудова причинно-наслідкових зв'язків історичних фактів.

Процес формування творчого мислення на уроках історії передбачає низку заходів, що ґрунтуються на прийомах порівняння і зіставлення. В результаті порівняння історичних фактів учні отримують нові знання, що необхідні для адекватного розуміння сутності історичного процесу і історичних закономірностей. Принципово важливим є не тільки вміння оперувати історичними фактами, але й робити ґрунтовні узагальнення. Використання принципів системності, панорамності та ретроспективи вможливлюють встановлення причин та наслідків історичних подій, допомагають усвідомлювати закономірності і оцінювати значення різноманітних історичних явищ і процесів з позицій сьогоднішнього дня.

Важливим підґрунтям формування творчого мислення є створення умов активної розумової діяльності учнів на всіх етапах засвоєння історичного матеріалу. При цьому особливого значення набуває критичність творчого мислення, як власна оцінка учнем  своїх думок, ретельність у перевірці рішень, намагання зважити всі аргументи. Інакше кажучи, учні не просто отримують певні історичні знання про певні події життя суспільства, держави, світової спільноти, а й вчаться аналізувати різні аспекти історичних подій, фактів, явищ, закономірностей, вчаться узагальнювати, робити висновки тощо.

Значну результативність творчого мислення учнів забезпечує комплексне використання різних прийомів та методів навчання у поєднанні з інтерактивними технологіями навчання. Дослідженням проблеми інтерактивного навчання займалися такі вчені як О.Пометун, Л.Пироженко, М.Нєчкіна, О.Мокрогуз. Як засвідчує аналіз довідкової літератури, інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну передбачувану мету – створити сприятливі умови навчання, за яких кожен учень має змогу відчути свою успішність, інтелектуальну спроможність. Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що фактично всі учні залучаються до процесу пізнання в режимі дискурсу, інтелектуального діалогу. Школярі мають можливість рефлектувати з приводу того, які історичні факти і закономірності вони пізнають. При цьому інтерактивне засвоєння матеріалу передбачає, що кожен учень робить свій особистий внесок у вирішенні поставленого завдання, висловлює свою думку в атмосфері доброзичливості та взаємної підтримки. Це дозволяє якомого швидко засвоювати матеріал, розвивати логічне та творче мислення.

В дидактиці інтерактивного навчання історії на перший план висувається формування в учнів навичок наукового сприйняття, зокрема, розуміння інтерпретації історичного минулого, аналізу історичних даних, що надходить з різних джерел, критичного ставлення до цього матеріалу, складання структурно-логічних схем історичних подій. Не менш важливими є навички оцінки різних точок зору, розрізняння фактів та вигадок, викривання упередженості, необ’єктивності, шаблонності.  Учень отримує можливість робити незалежні оцінки й досягати збалансованих рішень на підставі аналізу доступних фактів та вивчення широкого кола джерел [2, с.14].

За формою організації інтерактивне навчання передбачає моделювання рольової гри, спільне вирішення проблемних ситуацій на підставі аналізу історичних подій. Під час інтерактивного навчання учні вчаться логічно мислити, аргументовано висловлювати свої думки. Досліджуючи проблеми інтерактивного навчання О.Пометун й Л.Пироженко запропонували наступні інтерактивні технології залежно від характеру організації навчальної діяльності та мети уроку.: інтерактивні технології співробітництва, колективно-групового навчання, ситуативного моделювання, опрацювання дискусійних питань.

Зокрема, інтерактивна технологія співробітництва (кооперативного навчання) передбачають групову роботу на уроках історії по засвоєнню знань, вмінь та навичок. Це може відбуватися одразу ж після викладу вчителем нового матеріалу, на початку нового уроку, на спеціальному уроці, присвяченому засвоєнню знань, або бути частиною повторювально-узагальнюючого уроку. Даний тип інтерактивних технології підрозділяється на роботу в малих групах, ротаційні трійки, два-чотири-всі разом, «карусель», «акваріум» тощо [3, с.55].

У сучасній середній школі все частіше застосовуються інтерактивні технології колективно-групового навчання. Вони передбачають одночасну, спільну (фронтальну) роботу всього класу і поділяються на аналіз історичних ситуацій, обговорення сучасних історичних проблем, використання методик «дерево рішень», «мікрофон», «мозковий штурм» тощо [4, с.279-281].

Ефективність логічного мислення у засвоєнні історичного матеріалу багато в чому залежить від затребуваності в учбовому процесі елементів гри. Ігрова модель навчання крім основної дидактичної мети покликана реалізовувати ще й комплекс завдань, а саме, формування соціальних навичок співробітництва, забезпечення контролю когнитивно-емоційної сфери школярів, стимулювання самостійного викладу учнями власних думок. Учасникам навчального процесу за ігровою моделлю надається максимальна свобода інтелектуальної діяльності, яка обмежується лише визначеними «правилами гри». Вчитель виступає і як інструктор (ознайомлення з правилами гри, консультації під час її проведення), і як суддя-рефері (коректування і поради з розподілу ролей), і як тренер (підказки учням для прискорення гри), головуючий, ведучий. До арсеналу інтерактивної гри на уроках історії можна віднести: імітаційні ігри, спрощене судове слухання, громадські слухання, розігрування історичних ситуацій за ролями тощо.

Важливим засобом формування логічного мислення учнів на уроках історії є дискусійне обговорення питань. Сучасна дидактика визнає велику освітню та виховну цінність дискусій, оскільки останні сприяють ґрунтовному розумінню навчального матеріалу, відстоюванню власної позицій, оперуванню історичними фактами, критичному мисленню, зваженому погляду на історичні події. У практиці використання дискусій в навчальному процесі набули поширення різні варіанти організації обміну думок, технології проведення дискусії, форми опрацювання дискусійних питань. Поширеними з них є дискусія в стилі телевізійного ток-шоу та методика «займи (зміни) позицію».

Отже, формування творчого мислення мислення на уроках історії є системним, тривалим та багатоаспектним процесом навчання школярів. Він передбачає напружену, організовану та систематичну розумову діяльність учнів, їх внутрішню мотивацію. Методично коректне використання інтерактивних технологій на уроках історії розширює репертуар базових засобів навчання та виховання школярів, сприяє розвитку історичного мислення, творчих здібностей останніх.

Розділ 2. Інноваційні методи навчання учнів на уроках історії

          Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ ст. наголошує на необхідності забезпечення переходу до нової гуманістично-інноваційної   філософії   освіти. Зазначається,   що  освіта ХХІ ст. – освіта для людини. ЇЇ мета – виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і уміння для творчого розв’язання проблем, тобто підвищення життєвих компетенцій  учнів.  Компетентність базується на знаннях, досвіді, цінностях, набутих завдяки навчанню, пов’язана із загальною здатністю людини  оперувати у певній ситуації набутими знаннями та практичним досвідом. і є показником успішності школярів. Одним з найважливіших чинників формування важливих компетенцій  є вивчення історії в школі. “Без знання минулого неможливе точне поняття про сучасність ”,- справедливо наголошував виданий український історик і державний діяч М.Грушевський.         

Викладання історії в школі вимагає від вчителя творчого підходу, особливо у виборі методичних прийомів і засобів, наочного матеріалу та використання аудіовізуальних засобів. При цьому одним з найбільш вагомих пріоритетів стає формування творчого і критичного мислення учнів, орієнтування не стільки на знання, скільки на засвоєння учнями досвіду самостійної роботи. Очевидно, що одним із засобів розвитку особистості учня в цьому напрямі, а також активізації пізнавальної мотивації учня на уроках історії є учбово-дослідницька діяльність, яка має включати в себе постановку творчих, дослідницьких завдань і наукове, поетапне їх вирішення. Формування дослідницьких вмінь на уроках історії можливо в процесі поєднання інтерактивних, аудіовізуальних і мультимедійних технологій.                                                                                                                                                                                                     

         Головна мета даної інновації полягає у створенні цілісної взаємодії  учня та вчителя, розвитку особистості та різноманітних форм мислення кожного учня, створенні і вирішенні проблемних завдань, самостійне осмислення учнем певних історичних подій без звертання до підручника, можливість робити певні висновки і застосовувати свої знання на практиці.

         Одним  із пріоритетних напрямків державної політики щодо розвитку освіти є створення індустрії сучасних засобів навчання і виховання, повне забезпечення ними навчальних закладів, запровадження сучасних інформаційних технологій в освіті.

         Використання аудіовізуальних засобів на уроках історії практикується досить давно, але раніше якість фото-аудіо-відеоматеріалів, їх нестача та неможливість відходу від класно-урочної системи не дозволяли вчителю використати аудіовізуальні засоби більш ефективно і продуктивно.

        При використанні аудіовізуальних та мультимедійних засобів вчитель повинен орієнтуватись на особистість учня, на можливість кожного учня окремо зрозуміти, осмислити і пояснити певну проблему, яка висувається вчителем за допомогою відеофільму, аудіозапису чи історичного документу. Це викликає певні труднощі, тому що не кожна дитина може це зробити. Тому досить ефективне в цьому плані застосування різних форм організації навчання, починаючи від колективної роботи, роботи в парах і групах до індивідуального навчання, це дає вчителю можливість диференціації проблеми за рівнем розвитку учнів. Інтерактивні технології створюють комфортні умови навчання , за яких кожен учень відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність. Впровадження інтерактивної навчальної діяльності ставить перед вчителем наступні завдання :

-    враховувати індивідуальні особливості кожного учня;

-         навчати школярів співпраці у виконанні групових завдань;

-         формувати комунікативні вміння учнів;

-         формувати рефлексивні компоненти навчальної діяльності: планування, аналіз, контроль, оцінку;

-         стимулювати моральні переживання взаємного навчання.[3,с.68]

        Використання аудіовізуальних та мультимедійних засобів на уроках різних типів – таких як комбінований, урок-лекція, урок-семінар і особливо на нестандартних уроках ( інтегрований, рольова гра, урок-КВК, урок “Брейн-ринг”, “Що? Де? Коли?, “Щасливий випадок” та інші ) і виховних заходах дають нам можливість найбільш  повно  врахувати  особливості,  інтереси,  нахили,  здібності  кожного учня. Безумовно в кожному нестандартному уроці є елементи традиційних уроків – сприймання нового матеріалу, його засвоєння, осмислення, узагальнення, застосування, але в незвичайних формах.

          Ознайомлення учнів з новими документальними і художніми фільмами, робота з персональним комп’ютером, використання інших аудіовізуальних засобів (діапроектор, аудіомагнітофон, слайдопроектор) надає можливість вчителю зробити свої уроки більш цікавими, насиченими і продуктивними. Демонстрування відеоматеріалів викликає інтерес учнів, виникає досить стійка мимовільна увага, що обумовлена яскравістю, динамічністю, розмірами та контрастністю зображення, звуковим супроводом тощо. Саме цим пояснюється міцне запам’ятовування учнями окремих, найбільш яскравих, емоційно насичених кадрів. Утворюються передумови до формування чітких уявлень, свідомого та глибокого засвоєння знань.[3,с.26] 

         Необхідність формування дослідницьких вмінь учнів актуалізує проблему достовірності і фактичної основи відео-аудіо-фотоматеріалу, в тому числі подій часів державотворення Київської русі,  національно-визвольноївійни 1648-1654 років Великої Вітчизняної війни, подій середини ХХ ст. В художніх фільмах дуже часто можна побачити неточну реконструкцію побутових деталей, конкретних подій епохи і т.д. Крім того, тривалість кінострічок в часі і  відсутність в них навчальної направленості дозволяє говорити про доцільність їх використання в учбовому процесі і для вирішення виховних завдань. Тому вчитель повинен перед застосуванням відеоматеріалу ретельно його підготувати. Оптимальний хронометраж відеоматеріалів на уроці тривалістю 40-45 хвилин повинен складати 15-20 хвилин. Для уроків різних типів і форм проведення доцільно використовувати різні види відео-матеріалу: відео-пояснення (розповідь), відео-ілюстрацію, відео-підтвердження, відео-тест тощо. Для кожного конкретного уроку вчитель повинен ретельно відібрати той відеоматеріал, який відповідає меті, плану і структурі уроку. Відібраний навчальний відеоматеріал обов’язково повинен бути поділений на невеликі фрагменти (кадри), які розташовані в логічній послідовності. Окрім нової навчальної інформації, кожен відеофрагмент має також і завдання, яке необхідно виконати після отримання інформації ( це може бути питання, завдання та ін.). Після виконання завдання учнями вчитель аналізує, як воно виконане. Слід пам’ятати, що при переобтяженні уроку аудіоовізуальними засобами (чисельним демонструванням, прослуховуванням, застосуванням різноманітної техніки) губиться навчальний зміст уроку.[3,с. 48]                                                                                                                                                                                                   

        Необхідність використання аудіовізуальних та мультимедійних засобів на уроках історії України та всесвітньої історії є очевидною , і кожен творчий вчитель повинен застосовувати цю  технологію.

        Пропоную наступну роботу з аудіовізуальними і мультимедійними засобами.

Документальні матеріали. Фільми мають бути розподілені за темами, для кожного уроку потрібно вибирати окремі фрагменти, які не повинні заважати вчителю і учням у процесі проведення уроку. Кожен документальний фільм має автора з своїми поглядами, тому вчителю потрібно чітко відбирати відеоматеріал так, щоб учень міг самостійно робити висновки. З всесвітньої історії фільми каналу “Діскавері” мають найбільш ефективну побудову, особливо фільми по стародавньому світу ( 6 клас). Такі серіали як “Загублені скарби стародавніх цивілізацій” вміщують короткі нариси по окремих країнах стародавнього світу -–Єгипту, Греції, Китаю, Індії, Межиріччю, Риму і т.д. Для учнів 6 класу в цих фільмах досить цікаво і змістовно розповідається про певні події, які відбувались в історії людства. Після таких фільмів учень більш  яскраво уявляє собі про що буде говоритись на уроках в подальшому. В 6-х класах доцільно показувати такий фільм повністю перед вивченням певної теми, а потім в процесі навчання використовувати уривки з фільму на різних етапах уроку. Більшість документальних фільмів побудовані на архівних матеріалах, інтерв’ю сучасників та учасників подій і можуть розглядатись в якості відеоматеріалів, які дозволяють наблизитися до вирішення завдання формування дослідницьких навичок учнів. Однак, супроводжуючі ці фільми коректні, вивірені коментарі містять, як правило, готові оцінюючі твердження і висновки, які не дозволяють учням, повністю побудувати власні висновки і виступити в якості самостійних дослідників минулого. Тому доцільно використовувати в даному випадку елементи інноваційної технології Ю.Троїцького (навчання без підручника). Переглядаючи певний відеоматеріал, учень може перевірити його за історичними документами, архівними дослідженнями і зробити самостійно висновки.

Документальні фільми з історії України мають ще більше недоліків, як  технічних, так і змістовних. Найбільш доцільним на уроках історії України в 5-11 класах є використання 15-хвилинних фільмів з серії “Невідома Україна” та “Золота підкова”.                                                                                                                                                                                            

Художні фільми Художні фільми теж є одним з найбільш цікавих засобів навчання, але тривалість художнього фільму не дає можливості вчителю показати                                                                                                                                                                                                      

його повністю на уроці та і немає такої потреби. Більш доцільно зробити окремі відеофрагменти з фільму, які яскраво відображають тему чи подію (“Вогнем і мечем”, “Жанна д’Арк” та інші). Використання художніх фільмів найбільш продуктивне на нестандартних уроках ( урок-рольова гра, “Що? Де? Коли?” і т.д.)

Комп’ютерна мультимедія Особливої актуальності останнім часом у галузі освіти набувають проблеми розробки й впровадження комп’ютерно-інформаційних, зокрема, мультимедійних технологій навчання.. Мультимедійні програми можуть забезпечити принципово нову якість: обмін інформацією між учнем і технічною системою проходить у діалогічній формі, сама комп’ютерна технологія забезпечує нові можливості щодо організації паралельного  навчання і контролю знань, надає реальну можливість практичного впровадження індивідуалізованого навчання. Форми практичного використання мультимедійних програм можуть бути найрізноманітнішими. Мультимедійні     матеріали      можуть        використовуватися    перед вивченням навчального матеріалу як вступ до теми ( зорова, слухова або зорово-слухова опора для здійснення пошукової діяльності, подальшого засвоєння учнями знань), як матеріал для самостійного опрацювання навчальної інформації, як засіб контролю та самоконтролю якості і повноти знань учнів тощо.                                                                                                                                                                                                             

            На початку ХХІ ст. з’явилась велика кількість навчальних компакт-дисків з історії (“Стародавня Греція”, “Стародавній Єгипет”, “Римська імперія у війнах”, “Світ у війнах” та інші), які доцільно використовувати на уроках. Якщо учні в певній мірі володіють комп’ютером, то вчителю доцільно проводити інтегровані уроки в комп’ютерному класі. Наприклад, при вивченні теми “Стародавня Греція” учню надається можливість побачити схеми битв, побут, культуру, політичну структуру країни завдяки навчальному диску, на якому є ряд тестових завдань. Використовувати комп’ютер можна при залікових та підсумкових атестаціях за наявністю учбових програм-тестів.

Робота з текстом

Використання аудіовізуальних засобів на уроках історії буде ефективніше, коли вчитель застосовує роботу з історичним текстом. Ця технологія являє собою модель навчання історії, побудовану на дослідженні текстів з подальшим творчим їх використанням учнями і розвитку творчого та історичного мислення. Учасники навчального процесу, учень та вчитель, виступають як рівні. А навчання -– то їх спільна діяльність, результатом якої є створення учнями власної версії історичної події. Навчання за цією технологією складається із завершених циклів – тем. Кожній темі відповідає комплекс проблем, які вирішують учні під час її вивчення. Застосування аудіовізуальних засобів при цьому просто необхідне. Наприклад, вивчаючи тему “Столітня війна” ( 7 клас), учням пропонуються тексти з хрестоматії та уривки фільму “Жанна д’Арк”, які відповідають тексту. Учні, ознайомившись з текстом і відеоматеріалом, обговорюють їх, інтерпретують у власному розумінні, роблять певні висновки. Безумовно, повністю відмовитись від підручника недоцільно, тому що не кожну тему  можна вивчити за хрестоматійними та архівними текстами, і не кожен учень може аналізувати історичні тексти і робити самостійні висновки. Крім того, навчання без підручника має свої негативні сторони – фрагментарність знань, нестача коштів на роздрукування текстів і неможливість ознайомлення з текстами кожної теми.

            Використання аудіовізуальних засобів та мультимедійних засобів є необхідною ланкою у роботі творчого вчителя тому, що арсенал дидактичних можливостей аудіовізуальних та мультимедійних засобів навчання дуже великий. Стисло його можна визначити так:

-         урізноманітнення форм подання інформації;

-         урізноманітнення навчальних завдань;                                                                                                                                                                                                            

-         забезпечення зворотного зв’язку, широкі можливості діалогізації навчального процесу;

-         широка індивідуалізація процесу навчання, розширення поля самостійності;

-         широке застосування ігрових прийомів;

-         активізація навчальної роботи учнів, посилення їх ролі як суб’єкта учбової діяльності;

-         посилення мотивації навчання.

           Потрібно відмітити, що найбільш ефективне формування дослідницьких вмінь учнів на уроці, передбачає крім дотримання загальних вимог щодо використання аудіовізуальних засобів в процесі навчання, дотримання додаткових вимог:

-         по перше, уроки-пари з відповідної теми;

-         по-друге, використання і сполучення завдань трьох типів: репродуктивного, продуктивно-пізнавального і проблемного.

-         по-третє, врахування рівня підготовки школярів до сприйняття аудіо-відеоматеріалів при винесенні тих чи інших питань на обговорення.[4,с.54]

Також важливо знайомити учнів з текстами хрестоматій чи підручника після закінчення роботи з аудіовізуальними засобами .

Побудована таким чином робота сприяє розвитку учнівських компетенцій, дозволяє сформувати в учнів наступні дослідницькі вміння і навички:

-         робота з аудіовізуальними засобами, як зі специфічним історичним джерелом;

-         спостереження і аналіз історичних подій;

-         формування гіпотези;

-         використання набутих знань на практиці і в галузі інших споріднених з історією предметів. Найбільш підготовлені учні можуть узагальнити матеріал і скласти доповіді, написати реферати.

 

 

Розділ 3. Комп'ютерні технології у вивченні історії в школі

Сучасний процес навчання історії характеризується все більш широким застосуванням в ньому комп`ютерних технологій.

Під комп`ютерними технологіями навчання розуміють сукупність методів, форм і засобів навчання, які базуються на використанні сучасних комп`ютерних засобів і спрямованих на ефективне досягнення поставлених цілей навчання в даній предметній області.[7.с.23-26]

Поєднуючи в собі вартості багатьох традиційних інформаційних технологій, комп`ютерні технології дозволяють істотно оптимізувати процес навчання історії. Він може стати більш цікавим, емоційно насиченим, динамічним і наочним; комп`ютерна технологія також здатна індивідуалізувати і диференціювати учбовий процес; реалізувати його творчий характер, організувати гнучке управління учбовою діяльністю, інтенсифікувати і активізувати навчання.

Крім цього, комп`ютерні технології дають можливість на якісно новому рівні вивчати різні курси історії. Вони надають інформацію в зручній для учнів формі – у вигляді графіків, таблиць, діаграм, екранних картинок, а також для статичної оцінки історичних фактів і проведення порівняння різних об`єктів за якимось параметром.

Виконуючи функцію інформативного супроводу історії, комп`ютер здатний істотно полегшити процес оволодіння учнями як репродуктивними уміннями, так і загальнологічними (систематизацією, класифікацією, аналізом і синтезом), а також рефлексивними (умінням опрацьовувати статистичні дані, здійснювати збір, упорядкування і аналіз інформації).

Імітаційна комп`ютерна модель (яка, наприклад, імітує суспільно-економічні процеси або воєнні дії) дозволяє:

1. Реконструювати, уточнити числовий матеріал досліджуваного фрагменту історичного процесу.

2. Провести динамічний аналіз історичної інформації, яка відноситься до досліджуваного періоду.

3. Зимітувати розвиток історичного процесу по роках. Підрахувати коефіцієнти (доходи, видатки, запаси), які характеризують економічне положення кожної верстви населення на протязі досліджуваного фрагменту історичного процесу.[9,с. 280]

4. Глибше зрозуміти смисл і значення деяких політичних подій.

5. Спрогнозувати події економічного і політичного характеру.

Одним із найбільш ефективних методів удосконалення загальноосвітнього процесу у контексті викладання історії в школі є використання учбових мультимедіапродуктів, а також доступ до інформації завдяки використанню глобальних комп`ютерних мереж, і в першу чергу мережі INTERNET.

Місце комп`ютера в навчальному процесі в цілому визначається типом комп`ютерної програми. Значна частина з них призначена для закріплення знань. Такі програми доцільно використовувати після засвоєння певного теоретичного матеріалу в рамках традиційної системи навчання.

Окремо слід відокремити програми, навчання за якими будується у вигляді ігор. За мірою впливу на учня дидактичні комп`ютерні ігри можна поділити на наступні види: навчальні, закріплюючі, контролюючі і розвиваючі.

В залежності від того, до якого виду відноситься гра, можна визначити, на якому з етапів уроку – етапі актуалізації опорних знань і способів дій, етапі формування нових понять і способів дій, етапі застосування знань і формування умінь – її ефективніше застосовувати.

На етапі актуалізації опорних знань і способів дій вирішення ігрових завдань в процесі застосування комп`ютерних ігор допомагає учням відтворити отримані раніше знання і способи дій. На етапі формування понять і способів дій надана комп`ютером можливість глибокої концентрації на ігровому матеріалі сприяє формуванню нових понять. На етапі застосування знань і формування умінь комп`ютерна гра дозволяє учню застосовувати і розвивати отримані знання, вміння і навики.

Процес використання комп`ютерних ігор на всіх етапах уроку має поліфункціональний характер: під час розв`язання ігрової учбової проблеми формуються не тільки знання, але й розвиваються різноманітні інтелектуальні якості, мотивація і воля, стимулюється ініціатива і творче мислення, тобто відбувається розвиток особистості.

Усвідомлюючи високий дидактичний потенціал комп`ютерних технологій навчання, спеціалісти переконані в тому, що комп`ютери не повинні бути перепоною у взаємовідносинах вчителя і учнів. Організаційно будь-яка, в тому числі і комп`ютерна технологія навчання обов`язково повинна містити і традиційні форми взаємодії вчителя і школярів.

                        

Висновки

У сучасних умовах гуманізації й демократизації навчального процесу як ніколи актуальні дидактичні заповіді В.Сухомлинського «Немає абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці...» 

Вважаю, що моє завдання, як вчителя – допомогти учневі знайти себе в житті; пробудити чи розвинути в дитині те творче зернятко, яке є в кожному, тому що воно закладене там природою.

Розвивати творчі здібності можна по-різному. Окремі учні (обдаровані) переважно самостійно тренують свої задатки, щоб розвинути їх у здібності, і удосконалюють свої здібності, щоб вони стали творчими. Але для розвитку творчих здібностей, мислення більшості школярів важливою є саме роль учителя. Тому своїм завданням вважаю - управляти процесами творчого пошуку учнів, йдучи від простого до складного: створення ситуації, що сприяє творчій активності та спрямованості дитини, розвиток його уяви, асоціативного мислення, здатності розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв'язувати дедалі складніші творчі завдання. 
А єдиним, на мою думку, найефективнішим засобом досягнення мети є використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання, які забезпечують позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяють розвитку творчої особистості.
Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу інноваційних технологій навчання. Саме тому працюю над на вирішенням науково - методичної проблеми «формування творчого мислення на уроках історі, шляхом використання інноваційних та комп’ютерних технологій».
Вважаю, що сучасному вчителеві необхідно вибрати те «зерно», що дасть змогу створити свою «міні-методику». У творчого вчителя і учні прагнутимуть до творчості. Творчий підхід учителя до побудови та проведення уроку, насиченість різноманітними прийомами, методами та формами викладання зможуть забезпечити його ефективність. Один із способів розвитку пізнавальної активності учнів – це використання мультимедійних технологій, які дають змогу підвищити активність і привернути увагу учнів до навчання. Використання комп’ютерних технологій на уроках історії дозволяє мені формувати та розвивати у учнів такі компетентності: саморозвиток та самоосвіту, інформаційну, комунікативну, полікультурну, творчу діяльність.

Отже, у процесі своєї роботи я переконався, що лише вдала інтеграція сучасних інформаційно-комунікаційних, педагогічних технологій інтерактивного, особистісно-орієнтованого, проектного навчання на основі постійного розвитку критичного мислення учнів дасть змогу розвивати творчі здібності, а значить, і формувати творчу особистість учня.

Вдало проведена робота завжди потребує значних зусиль і плідної співпраці вчителя і учня. У Святому письмі сказано: «Блаженна людина, що насичується від плодів своєї праці і шукає в ній утіху». Це є істина.

Література:

1. Баханов К.О. Методичний посібник з історії України. 7 клас. Традиції та інновації у навчанні історії в школі. – К.: Генеза, 2001. – 296 с.: іл.

2. Баханов К.О. Лабораторно-практичні роботи з історії України (методичний посібник для вчителів) – К.: Генеза, 1996 . – 208 с.

3. Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі: Монографія. – Запоріжжя: Просвіта, 2000. – 160 с.: іл.

4. Баханов К.О. Традиції та інновації в навчанні історії в школі: Дидактичний словник-довідник. – Запоріжжя: Просвіта, 2002. – 108 с.: іл.

5. Бойко О.Д. Історія України. Тести. Запитання. Завдання. – К.: Видав. центр “Академія”,1998. – 256 с.

6. Історія України від найдавніших часів до початку ХХ ст.: Запитання. Відповіді. Методичні рекомендації. / М.Г. Тараненко, Ф.Л. Левітас. – К.: Магістр–S, 1999. –160 с.

7. Охредько О. Комп`ютери на уроках історії // Історія в школах України. – 2001. - №4. – С.23-26.

8. Пометун О. Гупан Н. Кооперативне навчання учнів на уроках історії // Історія в школах України. – 2003. – №3. – С. 29-37.

9. Пометун О.І., Фрейман Г.О. Методика навчання історії в школі. – К.: Ґенеза, 2005. – 328 с.

10. Сучасний учитель та сучасний урок (методичні рекомендації щодо вивчення історії України  та всесвітньої історії в школі).: укладач Левітас Ф. Л. – 2-е видання, стереотипне. – К.: КМІУВ імені1. Берельковский И.В., Павлов Л.С. История. Методика преподавания. – М., 2001.

11. Сучасний урок: Панорама методичних ідей: наукове видання / упоряд. Н.І. Харківська. – Харків : Основа, 2004. – 128 с.