Опис досвіду роботи

Формування творчого мислення учнів на уроках історії шляхом використання інтерактивних та комп’ютерних технологій

Доповідь:

директора школи, вчителя історії Макаровича В.В.

         

В умовах модернізації українського суспільства перед системою освіти постало важливе завдання – створення найбільш сприятливих умов для розвитку високоосвіченої та активної людини. Визначаючим фактором в цьому виступає формування базових компетентностей учнів. Для сучасної стратегії розвитку національної школи характерним є зростання уваги до особистості школяра, максимального розкриття його обдарування, інтелектуального розвитку. Національна доктрина розвитку освіти в Україні орієнтує всю систему освіти на розвиток творчої особистості. Метою державної національної програми «Освіта» (Україна ХХІ століття») є виведення освіти в Україні на рівень розвинених країн світу, що можливе лише за умов впровадження сучасних педагогічних технологій. «Технології завтрашнього дня потребують не мільйонів поверхово начитаних людей, готових працювати в унісон на нескінченних монотонних роботах, не людей, котрі виконують накази не зморгнувши оком, усвідомлюючи, «що ціна хліба – це механічне підкорення влади», а людей, котрі можуть приймати критичні рішення, котрі можуть знаходити свій шлях у новому оточенні, котрі достатньо швидко встановлюють нові стосунки в реальності, що швидко змінюється», - писав О.Тоффер.

         Досвід роботи, що пропонується є результатом дослідження і практичної апробації підходів до активізації творчої діяльності учнів на уроках історії.  Провідна ідея досвіду полягає у створенні цілісної взаємодії  учня та вчителя, розвитку особистості та різноманітних форм мислення кожного учня, створенні і вирішенні проблемних завдань, самостійне осмислення учнем певних історичних подій без звертання до підручника, можливість робити певні висновки і застосовувати свої знання на практиці.

         Особливості концепції полягають у: 

•    варіативності і особистісній орієнтації навчального процесу;

• практичній орієнтації уроку з введенням інтерактивних компонентів: проектно-дослідницьких і комунікативних методів;

•    використанні різноманітних ресурсів, що спонукають учнів до логічного опрацювання отриманої інформації та пошукової діяльності;

•    використанні мультимедійних технологій.

Формування творчої людини на уроках історії насамперед передбачає:

·                        урахування вікових особливостей учнів;

·                        систематичне розв'язання на уроці та в позаурочний час різноманітних творчих завдань;

·                        залучення до роботи на уроці всіх учнів;

·                        використання різних засобів, підходів до учня;

·                        проблемний підхід до вивчення теми.   

Для більшої продуктивності уроку слід вивчати психолого-фізичні особливості учнів, виявляти рівень навченості, проводити діагностику знань, умінь і навичок, що дозволяє прогнозувати результати навчання і корегувати їх. Учень на кожному уроці повинен отримувати маленьку перемогу (переходити від простого репродуктивного завдання до більш складного творчого; від доповнення до повідомлення або реферату; від боязні підняти руку на уроці до активності).

На своїх уроках я використовую різноманітні прийоми та методи, одним з яких є метод розвиваючого навчання, який формує загальні навчальні уміння та навички. Діти отримують навички самостійно здобувати знання, працюючи з підручником, картами, статистичним матеріалом, картинами, схемами, проводити спостереження, аналізувати, порівнювати, узагальнювати, контролювати висувати гіпотези, знаходити різноманітні засоби розв’язання проблеми, застосовувати отримані знання при виконанні творчих завдань.

Для досягнення мети також використовуються проблемний і дослідницький методи з урахуванням вікових особливостей учнів. Важливу роль відіграє і якісне оцінювання, яке характеризує досягнення, сприяє розвитку бажання надалі оволодівати знаннями, створювати ситуацію успіху.

Важливим фактором досягнення мети є системність. Неможливо розвивати уміння мислити самостійно тільки час від часу на окремих уроках або лише у старших класах. Мотивація прагнення учнів до пошуку додаткових знань самостійно, отримання радості пошуку від процесу набуття знань, формування вміння аргументувати власну точку зору повинні формуватися постійно, починаючи з 5 класу.

Реалізувати ці завдання можливо при використанні ігрових технологій. При переході школярів з початкової школи в 5 клас спостерігається спад інтересу до предметів, що вивчаються. Це пояснюється тим, що в початковій школі елементи гри присутні майже на кожному уроці, а в 5 класі вони майже не зустрічаються. Один з ведучих  фахівців в галузі дидактичної гри С.Шмаков, наводить наступні цифри: внаслідок статистичного опитування 14 тисяч вчителів з’ясувалося, що 95% з них ніколи не використовують цей методичний засіб на уроках в старших класах, а 76% - в середній ланці. Припинити ігрову діяльність – означає загальмувати процес всебічного розкриття задатків дитини, адже доведено, що використання рольових ігор або їх елементів на уроках дає 70% засвоєння навчального матеріалу.

Саме тому мною обов’язково використовуються ігрові методичні форми роботи. Активізація творчих здібностей учнів стає можливою лише за умови наявності хоча б елементів гри. Ю.Бабанський вважає, що гра належить до методів стимулювання пізнавальної активності учнів, засіб її підвищення. Гра на уроці – це не розважальна програма, а форма розвитку дитини, спонтанного вияву функціональної тенденції. Тому при проведенні гри в навчальному процесі необхідно враховувати її особливості:

-  навчальна інформація розглядається як засіб створення особистості;

-  організація пізнавальної і комунікативної діяльності базується на співпраці.

Учасники навчального процесу за ігровою моделлю знаходяться в інших умовах, ніж при традиційному навчанні. Гру на уроці можна зобразити за допомогою схеми. Учням надається максимальна свобода інтелектуальної діяльності, яка обмежується лише правилами гри. Саме це робить одну й ту ж саму гру в різних класах несхожою між собою.

Ігрова модель реалізується в чотири етапи:

1.     Орієнтація (ознайомлення з правилами гри).

2.     Підготовка до проведення гри (визначення ролей, проблем).

3.     Основна частина (безпосередньо гра).

4.     Обговорення.

  Так як ігрові уроки у чистому вигляді потребують детальної підготовки та  кропіткої роботи, то їх проведення стає виправданим не частіше 2-3 разів на семестр. Як правило, це підсумкові уроки. Форма проведення подібних уроків залежить від вікових категорій учнів та їх індивідуальних особливостей.

Великою популярністю серед учнів користуються уроки-подорожі  в стародавній Єгипет, на археологічні розкопки стародавньої Трої (6 клас), урок-мандрівка «Великі географічні відкриття: зустріч цивілізацій» (8 клас),  урок в 5 класі «Виникнення українського козацтва та Запорізької Січі» тощо. Треба надавати учням можливість добровільно виявляти бажання брати участь в рольовій грі, але при цьому коректно контролювати підготовку до уроку-гри.  Якщо ігрові уроки в чистому вигляді проводяться нечасто, то елементи гри можна використовувати майже на кожному уроці.

  Однією з улюблених і популярних форм ігри в учнів 5-6 класів є гра «Блеф-клуб», яка допомагає за стислий строк 2-3 хвилини провести фронтальне опитування учнів або закріплення нового матеріалу. Під час проведення гри кожне питання вчителя починається словами: «Чи згодні ви, що…?». При вірному твердженні учні піднімають картки зеленого кольору, а при хибному твердженні картки червоного кольору (Додаток 5).

В 5 класі часто використовують ігри «Знайди відмінностей» та «Одягни ляльку». Ці ігри не лише викликають інтерес до пропедевтичного курсу «Історія України», але й розвивають увагу, вчать уважно читати текст, працювати з ілюстративним матеріалом.

Подобаються учням і проведення різноманітних вікторин. Їх мета – підсилити зацікавленість до предмету, закріпити і поглибити знання, які були отримані в процесі навчання. Історичні вікторини відіграють важливу роль в засвоєнні таких елементів курсу, як знання термінології, імен історичних осіб, дат, назв історико-географічних об’єктів. Цікавим різновидом вікторини є вгадування історичних осіб: за стислою характеристикою особистості учні повинні назвати діяча і аргументувати свою точку зору.

  Ефективність навчання, що базується на досвіді, залежить в першу чергу від самого учня. Навчання учнів готовим прийомам розумової діяльності – це шлях досягнення звичайної активності, який готує базу для розвитку активності творчої. Використання різноманітних пам’яток, алгоритмів розгляду питань вчить учнів бачити причинно-наслідкові зв’язки між подіями, співставляти факти, проводити паралель між сучасністю та подіями минулого. Технології навчання історії повинні включати індивідуальний підхід, різнорівневі завдання, діалогічні форми навчання.

Активізація стає можливою лише за умови наявності хоча б елементів проблемного навчання, розуміючи при цьому створення проблемних ситуацій і постановку пізнавальних задач.

Сутність проблемного навчання полягає у створенні перед учнями проблемних ситуацій, які вони під керівництвом учителя повинні розв’язати. Психологічною наукою встановлена певна послідовність етапів продуктивної пізнавальної діяльності

Виникнення проблемної ситуації → усвідомлення сутності проблеми → пошук способів розв’язання → доказ гіпотези → перевірка правильності розв’язання проблеми

При проблемному навчанні  діяльність вчителя полягає в тому, що він проводить в необхідних випадках пояснення змісту найскладніших понять, систематично створює проблемні ситуації, так що на основі аналізу фактів учні самостійно роблять виведення і узагальнення, формують за допомогою вчителя певні поняття і закони.

Залежно від рівня розвитку мислення учнів використовуються різні варіанти організації діяльності учнів на уроці: робота з використанням пам’яток,  робота з епіграфом до уроку. Так в 9 класі при вивченні теми «Російський визвольний рух на українських землях у 20-30 роки: декабристи» учні працюють із висловлюванням нашого земляка декабриста М.І.Муравйова-Апостола: «Для того щоб уявити в справжньому світлі суспільний рух того часу, необхідно у відповідності зобразити всі страшні лиха, які тяготили тоді над російським народом».

Для перевірки глибини засвоєних знань використовуються тести з помилками. Подібні завдання можна використовувати в двох варіантах:

1.     Учням пропонується текст з навмисно допущеними помилками, які необхідно знайти і виправити.

2.     Учням пропонується скласти текст з помилками як домашнє завдання, а при опитуванні школярі обмінюються завданнями з сусідом по парті для подальшого виправлення помилок.

Таким чином ми бачимо, що найбільшого успіху в формуванні  та активізації творчих здібностей та творчого мислення учнів на уроках історії можна досягти, дотримуючись певних принципів навчання:

1.     Створення мотивації .

2.     Адаптування до навчання всіх без винятку учнів.

3.     Взаємозв’язок минулого і отриманого досвіду.

4.     Урахування індивідуальних психологічних та вікових особливостей учнів і вчителя.