конспект уроку

Тема: Економічний розвиток України в другій  

                               половині  XIX ст.

Мета: довести колоніальний характер економічної політики Російської та Австрійської імперій в Україні у пореформе-ний період, розкрити особливості й перебіг промислово­го перевороту в Україні, аргументовано довести ко­лоніальний характер товарообміну, який склався в другій половині XIX ст. між українськими землями, Російською та Австрійською імперіями; формувати вміння й навички простежувати причинно-наслідкові зв'язки історичних процесів, використовувати різні джерела інформації;' ви­ховувати шанобливе ставлення до успіхів у розвитку еко­номіки, досягнутих попередніми поколіннями.

Основні терміни і поняття: індустріальне суспільство, індустріалізація, робітники, промисловий переворот, підприємці, ринкові відносини, індустріалізація, галузі економіки

Обладнання: підручник, карта «Україна в другій половині ХІХ ст.», істо-рико-етнографічна карта України, ілюстрації підручника.

 Тип уроку: комбінований.

СТРУКТУРА УРОКУ

I.     Організаційний етап

II.   Перевірка домашнього завдання

II.  Актуалізація опорних знань і вмінь учнів НІ.   Вивчення нового матеріалу

1. Поширення вільнонайманої праці.          

2. Розвиток промисловості.

3. Особливості індустріалізації в Україні.

4. Будівництво залізниць.

5. Розвиток міст і сіл.

6. Торгівля. Розширення внутрішнього ринку.

7. Українські підприємці. Родини Яхненків і Симиренків.

IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів

V.   Підсумок уроку

VI.  Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

І.   ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II.

ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

ВАРІАНТІ

Завдання.

Завдання для обговорення записані на дошці або роздаються у вигляді карток. Кожний учень протягом 1—2 хв самостійно шукає можливу відповідь на поставлені завдання. Далі учні об'єднуються у пари і обмінюються власними міркуваннями щодо завдань. У процесі обговорення пари мають дійти згоди щодо відповіді. Робота в парах триває до 6 хв.

Завдання.

Використовуючи метод «дерево рішень», учні умовно об'єднуються у дві групи. Перша група визначає позитивні наслідки скасування кріпосного права, друга — непослідовність проведення реформи. Учні кожної групи обговорюють питання. Потім представники груп тезис­но записують висновки у дві колонки на дошці.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Бесіда на повторення.

1)    Які наслідки мало скасування кріпосного права для подальшо­го розвитку економіки Наддніпрянської України?

2)    Пригадайте, що таке «промисловий переворот». Які його основні риси?

3)    Назвіть особливості розвитку українських міст і сіл, а також
торгівлі в першій половині ХІХ ст.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

 1. Поширення вільнонайманої праці. Самостійна робота.

І Опрацюйте відповідний матеріал підручника і запишіть до словника визначення поняття «вільнонаймана праця».

2. Розвиток промисловості.

Розповідь учителя .

У 1860—1890-ті рр. сформувався український індустріальний підйом, що включав такі промислові центри загальноімперського зна­чиміш: Донецький вугільно-металургійний, Криворізький залізоруд­ний, Нікопольський марганцевий. їх можна порівняти з найбільшим * світі Рейнсько-Вестфальським промисловим районом Німеччини, /країна стала головною вугільно-металургійною базою Російської торії

Податкова інформація

Основні причини активного розвитку Криворізького басейну: тут спостерігався вільний приплив капіталів (іноземних);

— кращою була капіталістична організація виробництва;

— панував відкритий спосіб видобутку, що зменшувало затрати капі

талів;

— був високий рівень технічного оснащення.

Протягом 1860—1900-х рр. видобуток вугілля в Донецькому басейні аріо від 6 до 671,7 млн пудів, тобто у 112 разів. На межі двох віків у Донецькому басейні видобувалося 68,1 % загальноімперського вугілля. Причини великого злету у 1890-х рр. чорної металургії Півдня України:

— на цей час припало завершення промислового перевороту галузі;

— широкі перспективи для металургії відкривалися завдяки високому
митному захистові, системі надання державних замовлень із виплатами
авансів, премій. Прискорені темпи промислового розвитку Півдня України були пов'язані з відкриттям і розробкою родовищ кам'яного вугілля, залізної руди, марганцевих руд.

У 1866 р. Олександр Поль на околиці містечка Кривий Ріг відкрив значні поклади залізної руди. Лише через 15 років йому вдалося заохотити інвесторів до промислової розробки цих родовищ, заснувавши в Парижі «Акційнерне товариство залізних руд Кривого Рогу». У 1869 р. царський уряд затвердив статут акціонерного «Новоросійської о товариства кам'яновугільного, залізного і рейкового виробництва» валійці Джона Юза, який заснував гірниче поселення «Юзівка». У 1872 р. Дж. КІ збудував першу домну, чим поклав початок будівництву великого металургійного заводу на березі річки Кальміус. На кінець 1890-х рр. на заводі бу п сім доменних печей, що виплавляли близько 15 млн пудів чавуну на рік. Таї було покладено початок металургійної галузі в Україні.

Бесіда.

1)    Яке значення для розвитку промисловості України мало від
криття Криворізького залізорудного басейну?

2)    Чому, на вашу думку, акціонерне товариство залізних руд
Кривого Рогу було засновано в Парижі, а не в Києві чи
Львові?

3)    Дайте оцінку того факту, що на долю іноземного капіталу при
падало 94,2 % видобутого в Донбасі вугілля.

Робота зі статистичною таблицею.

1)    Спираючись на дані таблиці «Видобуток кам'яного вугілля,
виплавка чавуну, заліза і сталі на Півдні України»,
розкажіть про розвиток кам'яновугільної і металургійної промисловості України.

2)    Назвіть промислові центри загальноімперського значення, які
сформувалися в Україні.

Рік .	Видобуток кам'яного вугілля		Виплавка чавуну		Виплавка заліза і сталі
	Росія в цілому	Південь України	Росія в цілому	Південь України	Росія в цілому	Південь України
	у млн пудів
860	18,2	6,0	19,6	—	12,4	—
870	42,4	15,6	20,8	0,32	14,9	0,22
880	200,8	86,3	26,1	1,3	35,6	1,7
1890	367,2	183,2	55,2	13,4	48,7	8,6
900	986,3	671,7	177,2	91,9	163,8	73,8

Розповідь учителя.

Наприкінці XIX ст. у Харкові та Луганську почали випускати па­ровози, у Нижньодніпровську — вагони, у Катеринославі — труби. У Києві машинобудівний завод Гретера і Криваненка випускав апарати, насоси для цукрової, винокурної, лісопильної та інших галузі.

Робота з картою.

1)    Покажіть найбільші промислові міста України.

2)    Покажіть регіони України, які спеціалізувалися на вирощу­ванні і переробці цукрового буряка.

Розповідь учителя.

Перехід від мануфактури до фабрики здійснювався не на основі старих, а на основі принципово нових технологій.

Остаточно промисловий переворот в економіці Наддніпрянської України завершився у 80-ті рр. XIX ст. Набагато повільніше порівняно з Наддніпрянською Україною идругій половині XIX ст. розвивалася промисловість західноук­раїнських земель. Революція 1848 р. не створила відразу умов для індустріалізації промисловості краю, не перетворила селян на фаб­ричних робітників, поміщиків на капіталістів, а тільки підготувала підґрунтя для таких змін. Однак 94 % підприємств Галичини (36,1 тис.) залишалися дрібни­ми (тут працювало до 5 осіб) та маломеханізованими. На них працювало більше як половина зайнятого в промисловості населення. Це були здебільшого ремісничі майстерні, водяні млини й лісопильні, підприємства легкої промисловості. Кожен сьомий працівник краю працював саме на таких підприємствах. Майже на половині з них працював тільки власник. У 80-х рр. XIX ст. канадські промисловці Берггейм і Мак-Гарвей уперше застосували удосконалений метод буріння свердловин, завдяки якому видобуток нафти зріс у 50 разів. Найбільше нафти давали райони Борислава і Дрогобича. Але тільки одна третина її перероблялася на місці. Більшу частину сировини вивозили до Австрії.

На Галичину, яка мала 28 % населення Австро-Угорщини, припадало лише 5,5 % парових двигунів імперії. Двигуни та інші машини зосереджувалися на підприємствах центральних і західних регіон і н імперії. Там на початку 70-х рр. XIX ст. завершився промисловий переворот. У Західній Україні він затягнувся ще на 10—15 років.

Завдання.

Доведіть колоніальний характер західноукраїнської промисловості.

Відповіді учнів можуть містити такі положення: 1) приналежність промислових підприємств іноземцям; 2) розвиток сировинних галузей; відсутність машинобудівних підприємств; вивіз сировини з метою подальшої переробки її за межами українських земель; 3) дисбаланс імпорту та експорту.

Розповідь учителя.

Учитель розкриває особливості індустріалізації в Україні, поясню­ючи тези.

1)    Російський та австро-угорський уряди сприяли розвитку еко­номіки України, виходячи виключно з інтересів своїх імпе­рій.

2)    Зростає роль державного регулювання промисловості Наддніпрянської України порівняно з країнами Західної Європи.

3)  В Україні розвивалися тільки ті галузі промисловості, які не мали

4)    відповідних природних ресурсів у Російській імперії (цукрова галузь).

5)    Розвивалися тільки ті галузі, що постачали сировину та напівфабрикати для російської та австро-угорської економіки (металургія, кам'яновугільна, деревообробна промисловість). Штучне стримування розвитку текстильної промисловості. Політика цін «викачувала» капітал з України. Не зважаючи на швидкий розвиток господарства Наддніпрянсь­кої України, її економічна залежність від Російської імперії не зменшувалася.

Завдання.

Наведіть приклади подібних економічних відносин у світовій іс­торії.

Розповідь учителя.

Політика протекціонізму щодо вітчизняних виробників позначи­лись на економічній ситуації в Україні. Іноземцям стало вигідніше навозити не товари, а капітал. Французькі, англійські, німецькі, бельгійські підприємці захопили протягом другої половини XIX ст. ключові позиції у провідних галузях промисловості України: вугле­добувній, гірничорудній, металургійній та сільськогосподарському машинобудуванні.

Наприклад, загальна сума іноземних капіталовкладень у російсь­ку економіку на 1880 р. становила 97 млн крб, з них:

1)    французам належав 31 млн крб, з яких 27 млн вкладено в ак­ції, 4,2 млн — у державні облігації;

2)    англійцям належало ЗО млн крб, із яких 29 млн було вкладено в акції, більше ніж 1 млн — у державні облігації;

3)    німцям належало 29,8 млн крб, усі гроші були вкладені в акції;

4)    голландцям належало 2 млн 100 руб., усі гроші вкладені в ак­

ції;

5)    бельгійцям належало 1 млн 700 руб., усі гроші вкладені в акції австрійцям належало 1,5 млн крб, усі гроші вкладеш в акції

Приплив іноземного капіталу, з одного боку, прискорював розвиток окремих галузей промисловості і створював нові робочі місця. Але, з іншого боку, це призводило до відпливу великих коштів з України у вигляді промислових прибутків, відсотків на вкладення або позичені гроші. Вітчизняне господарство ставало залежним від іноземних банків і окремих капіталістів.

4. Будівництво залізниць.

Розповідь учителя .

Велику роль у розвитку господарства відігравали залізниці У 1863 р. було започатковано будівництво першої залізничної лінії від Балти до Одеси завдовжки 200 км.

В Україні від 1865 до 1879 р. було збудовано 4808 верст залізниць. У 1880 — 1897 рр. мережа залізниць в Україні зросла ще на 3034 вести.

У 1866 р. почався регулярний рух на залізниці. У наступні кільки років від Балти збудували дві лінії: до Крюкова на Дніпрі (біля сучасного Кременчука) і Києва. Ці лінії пройшли через головні хліборобні райони Київської, Подільської, Херсонської губерній, дали вихід українському хлібу до Одеського порту.

У 1865 р. була побудована перша залізниця Балта—Одеса, трохи згодом  —  Балта—Єлисаветград,  Курськ—Харків—Азов та  ін З'явилися такі великі залізничні вузли, як Харків, Київ, Кременчук, Катеринослав, Одеса.

Будуючи залізниці, Російська імперія прагнула утвердитися нй міжнародному ринку як могутня, економічно розвинена держанії. У зв'язку з цим напрямок залізниць обирався таким чином, щоП створити якомога кращі можливості для економічного розвитку центру, забезпечити вихід його продукції як на внутрішній, так і ил зовнішній ринки збуту. Якщо на початку 1860-х рр. Російська іміЦ рія через південні порти вивозила щорічно 45 406 тис. пудів хліба, то у 1890-х рр. -— 304 282 тис. пудів.

Колоніальний характер політики російського уряду в залізнично­му будівництві проявився у тому, що більшість залізничних магістра лей з'єднували українські землі не з українськими містами, а з московськими промисловими районами.

Бесіда.

1)    Яку роль відігравав залізничний транспорт у розвитку промисловості Наддніпрянської України?

2)    Назвіть найбільші залізниці Наддніпрянської України Друга
половини XIX ст.

Розповідь про розвиток залізниць на західноукраїнських землях учитель будує на матеріалі підручника, акцентуючи увагу:

—на маршруті прокладених залізниць;

—довжині залізниць;

—впливі залізниць на розвиток господарства.

У ході розповіді вчитель показує на карті основні залізниці: Краків—Перемишль—Львів; Львів—Чернівці; Стрий—Закарпаття.

Отже, узагальнює вчитель, завдяки мережі залізниці західний ре­гіон України став легкодоступним джерелом сировини і ринком збуту для фабричної промисловості розвинутих західних провінцій монар­хії Габсбурґів.

Завдання.

Доведіть думку, якщо в Західній Європі залізничне будівництво сприяло її промисловому розвитку, то в Західній Україні воно стиму­лювало подальше грабування сировинних багатств краю та збут фаб­ричних товарів західних провінцій імперії Габебурґів, а не розвиток мласної промисловості.

5, Розвиток міст і сіл.

Самостійна робота.

Опрацюйте текст підручника.

Додаткова інформація

Національний склад міського населення України за регіонами, 1897 р. [41, с. 27].

Регіон	Усе міське населення	Українці	% до всього населення	Росіяни	% до всього ! населення	Євреї	% до всього населення	Інші	% до всього населення
Правий берег	914 970	247 778	27,0	229 894	25Д	363 153	39,6	74 145	8,1
Лівий берег5ерег	851 090	457 080	53,7	225 277	26,5	146 687	17,2	22 046	2,6
степ	1 319 351	231225	17,5	594 847	45,1	320619	24,3	172 640	13,1
Україна	3 085 391	936 083	30,3	1050018	34,0	830 459	27,0	268 831	8,7 ----- І

Що більше місто і що віддаленіше воно від села, то менше в ньому українських жителів. Лише в містах із населенням менше 10 тис. українці становили більшість міського населення, хоч і незначну. Але де були в основному невеличкі окружні міста. У чотирьох головних містах, що були

Робота з картою.

1)    Покажіть на карті губернські міста та міста промисловості України.

2)    Покажіть на карті найбільші міста Західної України.

6. Торгівля. Розширення внутрішнього ринку.

Розповідь учителя.

Розвиток капіталізму зумовив подальше зростання внутрішні торгівлі. Обсяг товарних відносин, територіальне розширення внутрішньої торгівлі вимагали такої форми організації оптового рипі яка б забезпечувала постійний зв'язок між оптовими постачальниками і покупцями. Таку роль почали виконувати біржі. Найбільші її за обсягом операцій біржами в Україні були київська та одеська і купівлі-продажу хліба спеціалізувалися біржі в Єлисаветграді й Миколаєві, кам'яного вугілля й заліза — у Харкові. Біржі прискорили товарообіг на внутрішньому ринку. Найбільші ярмарки відбувалися у Харкові, Києві, Сумах, Катеринославі, Єлисаветграді. У тих місцевостях, де будувалися фабрики і заводи, відкривалися базари. Як основний виробник залізничних рейок, Україна постачала свою продукцію для будівництва залізниць у губернії Центральної Росії, на Північний Кавказ, Закавказзя, Прибалтику. Сільськогосподарські машини збували у Центральних та Приволзьких губерніях Росії, на Кавказі, у Сибіру.

До України з Центральної Росії, Прибалтики, Польщі завозили машини, текстильні, хімічні та металеві вироби, з Кавказу — нафту, гас, мазут, із Білорусі — лісоматеріали.

Україна стала основним постачальником товарного зерна, борош­на, крупи до Центрального промислового району Росії, Білорусі, При­балтики, Кавказу. У цілому в загальноросійському експорті зерна частка України складала 42%.

Тарифом 1891 р. було майже заборонено імпорт тих промислових товарів, які вироблялися в Російській імперії. Цей крок став найпов­нішим утіленням протекціоністської політики російського царизму.

Значна частина зовнішніх торговельних зв'язків Росії здійснюва­лася через азово-чорноморські порти та сухопутні митниці, розташовані на російсько-австрійському кордоні на Україні.

Поряд із продуктами землеробства з України вивозилася вовна, сало, м'ясо; коні, рогата худоба, вівці, свині, експортувалося багато цукру, спирту, мила. Головним ринком збуту цукру була Англія, Італія та Німеччина.

Отже, зростаюча роль України у зовнішній торгівлі Російської ім­перії сприяла подальшому органічному включенню її економіки Н систему всеросійського ринку.

Завдання.

Визначте причини прискореного розвитку торгівлі в Україні в другій половині XIX ст.

Додаткова інформація

Купець 1-ї гільдії киянин О. Паталєєв у своїх мемуарах залишив спогад про виробників варення і сухих цукерок, які продавали свій товар не тільки в Російській імперії, а й за кордоном. Фірма М. та М. Балабух Тюре свій початок ще з часів Катерини II. Під час поїздки цариці по Дніпру вона завітали і до Києва. її придворний кондитер-француз, захоплений смаком і ароматом місцевих ягід і фруктів, захотів зробити з них великий запас для цариці. Для цього він їх зварив на цукрі. Господині-киянки використали всі свої зв'язки, щоб потрапити на кухню і дізнатися, які страви і як готують для цариці. Допомагаючи в роботі, вони вперше дізналися про мистецтво приготування варення. Серед таких киянок була мати М. Балабухи, яка й започаткувала це виробництво.

Серед постійних покупців цієї фірми був і спадкоємець італійського про-

столу принц П'ємонтський Умберто.

Купець О. Паталєєв кілька рядків у своїх спогадах присвятив і опису рек­лами у м. Києві. Для привернення уваги до журавлиного квасу, що продавець, була зроблена водяна механічна реклама. Під тиском налитої з гори води швидко оберталась жестяна турбина, до якої були прикріплені на нитках металеві ґудзики. Вони вдарялися по підібраним в акорд скляним стаканам і утворювали мелодійний дзвін, який привертав увагу покупців [45,

7. Українські підприємці. Родини Яхненків і Симиренків.

Повідомлення учня.

Заслуховується повідомлення за темою «Фірма „Брати Яхненки і Симиренко" в економічному житті України, у якому має бути зі значено:

—  найвидатнішими зачинателями підприємництва в Україні були
Степан, Кіндрат і Терентій Яхненки та Федір Симиренко;

—        у 40-х рр. XIX ст. вони заснували промислово-торговельну фірму, яка спеціалізувалася на виробництві і продажу цукру;

—        розквіт фірми «Брати Яхненки і Симиренко» припадає на 140—

60-ті рр. XIX ст.;

—        сховища і крамниці фірми розташовувалися в найбільших містах України і Росії, у тому числі у Москві та Нижньому Новгороді;

—        у 1843 р. фірма побудувала цукровий завод у с. Ташлик на Смілянщині, у 1848 р. — семиповерхову цукроварню поблизу с. Мліїв,
які були обладнані привезеними з-за кордону найдосконалішими верстатами;

—        власники фірми впорядкували селище для робітників і службовців (лікарня, крамниця, школа, театр, церква, освітлення вулиць га­зовими ліхтарями).

Закріплення нових знань

Бесіда.

1)  Назвіть особливості розвитку промисловості на українських землях під    владою Російської та Австрійської імперій.

 2)  Установіть причинно-наслідкові зв'язки, зумовлені видобут­ком нафти в Бориславі та Дрогобичі.

3)    Покажіть на карті залізниці, побудовані в Україні в другій по­ловині XIX ст.

4)    Складіть розповідь про одне з міст за планом: а) управління
містом; б) промисловість; в) основні соціальні верстви населен­ня; г) освіта; д) релігійне життя; є) транспорт.

5)    Відомо, що в 1859 р. цукровий завод Яхненків і С. Симиренка
відвідав Т. Шевченко. Поет був приємно вражений порядками,
турботою про цукроварів на підприємствах. Захоплений поба­ченим, Кобзар розчулено вигукнув: «Батьку, батьку Кіндрате,
що ти тут наробив!».

Що, на вашу думку, так вразило Кобзаря в організації праці та доз­вілля працівників цукрових заводів.

V.   ПІДСУМОК УРОКУ

У пореформену добу темпи розвитку промислового капіталізму и Україні, що входила до складу Російської імперії, були досить ви­сокими. Як у харчовій, так і в галузях важкої промисловості в 70— 80-х рр. XIX ст. завершився промисловий переворот, утвердилось фабричне виробництво. Характерною рисою економічного розвитку промисловості в Україні стає процес концентрації виробництва І банківського капіталу та формування фінансового капіталу. Вини­кають і 60 % вугільної промисловості. Колоніальне становище Наддніпрянської України не давало їй можливості використовувати позитивні результати індустріалізації: ресурси краю нещадно експлуатувалися, а населення позбавлялося потенційних прибутків. Економіка України змушена була слугувати інтересам російського імперського центру.

У другій половині XIX ст. Галичина, Буковина і Закарпаття зали­шалися внутрішніми колоніями Австро-Угорщини і служили ринком збуту товарів, які вироблялися у центральних районах імперії. Захід на Україна була доступним джерелом природної сировини та сільськогосподарських продуктів. Формування фабрично-заводської промисловості відбувалося повільно. Великих підприємств було дуже мало, переважала середня, дрібна, кустарно-реміснича промисловість. Промисловий переворот у краї відбувся пізніше, ніж у центральніх регіонах Російської імперії.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1)    

Опрацюйте відповідний текст підручника.

2)    Позначте на контурній карті економічні райони України, най
більші залізниці, найбільші міста.

3)    Заповніть таблицю «Міста України у 60—90-х рр. XIX ст.».

Поява нових міст	Найбільші промислові центри	Найбільші міста за кількістю населення

4) Випереджальне завдання. Підготуйте повідомлення на одну з тем: «Реформа освіти», «Цензурна реформа», «Військова реформа», «Фінансова реформа».,