середа, 11 листопада 2015 р.

Конспекти уроків Історія 6 клас

Тема: У чому значення Великої грецької      
              колонізації
Мета: закріпити знання про причини грецької колонізації Середземномор’я та  Північного  Причорномор’я,  визначити  її  хронологічні  рамки;  охарактеризувати устрій, господарство, побут, культуру грецьких колоній; показати вплив грецької колонізації на населення Середземномор’я та  Північного Причорномор’я; розвивати вміння аналізувати та систематизувати історичний матеріал; працювати з історичною картою, документами, інформативними текстами.

Обладнання: Всесвітня історія. Історія України: підруч. для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів/ О.І. Пометун, П.В.Мороз, Ю.Б. Малієнко.-К.: Видавничий дім «Освіта», 2014 – 256 с., наочність.
Тип уроку:  засвоєння нових знань та вмінь.
Основні поняття: «Велика грецька колонізація», «діаспора».
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:

·         називати хронологічні межі Великої грецької колонізації, заснування перших грецьких поселень на території України;
·         показувати на карті напрямки Великої грецької колонізації, античні грецькі поселення на території України;
·         застосовувати та пояснювати на прикладах поняття: «Велика грецька колонізація», «діаспора».
Хід уроку

І.  Організаційний момент
Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань
1.       Що таке поліс? Назвіть основні поліси Еллади і покажіть їх на карті.
2.       Коли і чому почалася боротьба між демосом і аристократією?
3.       У чому полягала роль писаних законів у Греції?
4.       Проти кого була спрямована влада тиранів?
5.       Чим життя у грецькому полісі відрізнялося від життя в містах Стародавнього Сходу?
6.       Чому інтереси тиранії на певний час відповідали інтересам демосу?
ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності

Як вам уже відомо, у Х—VIII ст. до н. е. фінікійські мореплавці-торговці створили колонії на островах  Середземного моря, а також на його південному та західному узбережжях. Однак невдовзі в них з’явилися конкуренти — греки.

Уже в VIII ст. до н. е. грецькі міста заснували свої колонії на берегах Апеннінського півострова, розташованого на захід від Греції. Потім, долаючи запеклий опір фінікійців, елліни осіли в західній частині Середземномор’я. Тепер вони могли дістатися до «Стовпів Геракла» (Гібралтарська протока) й далі в Атлантичний океан.
Грецькі міста виникли й на єгипетському березі — у дельті Нілу. Звідси до Греції вивозили єгипетський хліб, папірус, лляну полотнину. Єгиптяни перепродавали грекам слонову кістку, пахощі, лікарські рослини та чорношкірих рабів. У Греції казали: «Елліни розселилися на берегах Середземномор’я, як жаби навколо ставка». Період із VIII до VI ст. до н. е. вчені називають часом Великої грецької колонізації.
Чому ж десятки тисяч греків залишали рідну Елладу й ви-рушали до далеких заморських країв?
ІV. Вивчення нового матеріалу
1.       Початок Великої грецької колонізації
Учні опрацьовують текст підручника та дають відповіді на питання
– Якими були причини Великої грецької колонізації?
Причини письмово систематизуються
·         Нестача орної землі.
·         Зростання кількості населення.
·         Загострення соціальних протиріч, боротьба демосу й аристократів.
·         Загроза голоду, прагнення звільнитися від боргів.
·         Пошук нових ринків збуту ремісничих товарів, вина й оливкової.
Робота з термінами
Велика грецька колонізація (VIІІ-VI ст. до н .е.) — процес заснування грецькими полісами власних поселень на нових землях.
Діаспора (від грецького — «розсіяння») — частина населення країни, яка перебував за межами своєї батьківщини.
Робота з картою
Простежте за картою основні напрямки грецької колонізації. Назвіть колонії греків на різних територіях.
2.         Найбільші грецькі міста-колонії північного Причорномор’я
Робота з таблицею
Назва
Коли і ким засноване
Місце розташування
Історична доля
Ольвія (у перекладі «Щаслива»)
Наприкінці VI ст. до н.е. мешканцями Мілету
Бузький лиман, поблизу сучасного Миколаєва
Знищена гунами у 70-­х рр. ІV ст.
Херсонес (у перекладі «Півострів»)
У 422—421 рр. ст. до н.е. мешканцями Гераклеї Понтійської
Південно­ західне узбережжя Криму, поблизу сучасного Севастополя
Після падіння Західної Римської імперії увійшов до складу Візантії. Припинив своє існування в ХV ст.
Пантікапей (у перекладі «Рибний шлях»)
У VІІ ст. до н.е. мешканцями Мілету
Узбережжя Керченської протоки, сучасна Керч
Зруйнований гунами в 70­х рр. ІV ст.
Тіра (від грецької назви р. Дністер «Тірас»)
Наприкінці VІ ст. до н.е. мешканцями Мілету
Гирло Дністра, на околиці сучасного Білгорода­ Дністровського
Припинила існування в 70­х рр. ІV ст., можливо, внаслідок навали гунів
Особливості господарства античних міст-колоній північного Причорномор’я
Сільське господарство
Ремесло й промисли
Торгівля
Провідна галузь — виробництво зерна (пшениця,ячмінь, просо, жито). Значного розвитку набуло виноградарство, яке було основою виноробства. Розвинуте садівництво, городництво і тваринництво. Утримували биків, коней, кіз, овець, ослів, свиней, курей, качок
Найбільш масовим було керамічне виробництво. Поширені також залізоробне, залізообробне, ювелірне, склоробне виробництво і будівельна справа. Основні домашні ремесла — чинбарство, прядіння, ткацтво, різьблення по дереву й кістці. Промисли: рибальство, мисливство, видобуток солі
Жвава торгівля з місцевими племенами і Східним Середземномор’ям. До Греції вивозили зерно, худобу, шкіру, пушнину, рабів .Місцевим племенам продавали кераміку, зброю, тканини, вино, ювелірні вироби тощо. Із місцевою людністю торгівля була переважно обмінною, у містах — використовували гроші
 V.Закріплення знань учнів
Перевірте засвоєне на уроці
1.       Якими були причини Великої грецької колонізації?
2.       Розкажіть про основні напрямки Великої грецької колонізації. Покажіть їх на карті (див. с. 138).
3.       Як складалися стосунки колоністів і місцевого населення?
4.       Назвіть основні грецькі міста-держави в Північному Причорномор’ї. Коли вони виникли і які мали особливості?
5.       Хоча стародавні греки розселилися на величезній території в чужих країнах, вони вважали себе єдиним народом. Що їх об’єднувало? Як вони називали себе та свою батьківщину?
VІ. Домашнє завдання
1.       Опрацювати матеріал § 30

Тема: Що можна дізнатись про давньогрецьке суспільство з поем Гомера

Мета: cформувати  уявлення  про  давньогрецьке  суспільство,  господарське життя та військову організацію за гомерівських часів; дати характеристику поемам Гомера як історичному джерелу; вдосконалювати навички роботи зі схемами, інформативними текстами.

Обладнання: Всесвітня історія. Історія України: підруч. для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів/ О.І. Пометун, П.В.Мороз, Ю.Б. Малієнко.-К.: Видавничий дім «Освіта», 2014 – 256 с., наочність.
Тип уроку:  засвоєння нових знань та вмінь.
Основні поняття: гомерівський період.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:

·         називати хронологічні межі гомерівського періоду;
·         описувати спосіб життя людей гомерівського періоду;
Хід уроку
І.  Організаційний момент
Повідомлення теми та мети уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Самостійна робота (додаток), ключ – 1.Б  2.В  3.А  4.В  5.В  6.Г  7.Б  8.Г  9.Б  10.А
ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності
Пригадайте, яким подіям присвячені події поем го-мера «Іліада» та «Одіссея».
ІV. Вивчення нового матеріалу
Гомер і його часи
Вторгнення дорійців наприкінці II тис. до н.е. призвело до поступового занепаду і падіння Ахейської цивілізації» Культурний розвиток дорійців був значно нижчим. Вони не вміли будувати кам’яних споруд, жили в основному в напівземлянках, але мали одну важливу перевагу — вміли обробляти залізо.
Про тогочасне життя греків ми можемо дізнатися лише з археологічних знахідок і поем Гомера «Іліада» та «Одіссея», що вважаються першими творами європейської художньої літератури. Саме тому ХІ-ІХ ст. до н.е. історики називають гомерівським періодом, або іноді —  «темними віками».
Гомер був мандрівним сліпим поетом. Точних біографічних відомостей про нього не збереглося. Ще в давнину сім грецьких міст сперечалися між собою за честь називатися його батьківщиною. Учені й дотепер точно не знають, у якому столітті він жив: у IX чи VIII ст. до н.е. Є й такі, хто вважає його сучасником Троянської війни, що відбулась у XIII ст. до н.е.
Давньогрецькі поеми складалися в усній формі балад і легенд протягом чотирьох століть — з XI до IX ст. до н.е. й зберігалися завдяки виконавцям — співцям-paпсодам. У поемах «Іліада» й «Одіссея» розповідається не тільки про Троянську війну та її героїв, а й про грецьке суспільство в початковий період панування дорійців. За дивовижними пригодами, змальованими в поемах, бачимо життя, побут, вірування й традиції людей тієї епохи, тому ці епічні твори є неоціненним історичним джерелом.
– Який період історії Греції називають гомерівським? Чому?
Розвиток сільського господарства
·         Працюючи в парах або малих групах, проаналізуйте фрагменти творів Гомера і закінчіть подані речення. Запишіть їх у зошит.
·         Чи підтверджують подані зображення відомості про сільське господарство, які ви знайшли в поемах Гомера?
Ремесло і торгівля
Прочитайте наведені факти і знайдіть підтвердження до кожного з них у фрагментах поеми Гомера і наведених на с. 128 ілюстраціях.
1.       Ковалі виплавляли мідь, олово, золото і срібло.
2.       Ремісників у той час було дуже мало, навіть правителі часто самі виготовляли все необхідне — від знарядь праці до посуду і тканин.
3.       Торгівля була слаборозвинена, зазвичай відбувався лише обмін товарами, гроші заміняла худоба.
Смоківниця — дерево із їстівними плодами; інші назви: інжир, фігове дерево.

Всі вони разом — аж двадцять було їх — задихали в горни
Різноманітним диханням, що сильно вогонь роздувало,
…Як того волів Гефест, щоб виконати працю найкраще.
Міді незламної й олова досить він в полум’я кинув,
Цінного золота та срібла додавши.
От що, служниці давно вже відсутнього тут Одіссея!
В верхні кімнати ідіть, де поважна сидить володарка,
Пряжу свою біля неї прядіть та її розважайте,
Сидячи там у покоях, чи вовну чесати беріться.
Там же черпали вино собі довговолосі ахеї,
Хто, обмінявши за мідь, а хто за блискуче залізо,
Хто за шкіру волячу, а хто і за цілу корову.
Хто за невільника навіть.

V. Закріплення знань учнів
Вставте пропущені слова.
Близько 1200 року до н. е. … (ахейські) царі зібрали велику армію і вирушили до … (Малої Азії), щоб захопити місто Трою, яке ще називали … (Іліон). Про ці події розповідається в поемах … (Іліада) та … (Одіссея), автором яких вважають поета-співака … (Гомера). За легендою похід тривав … (десять) років. У поемі «Іліада» розповідається про події … (десятого) року облоги Трої, а в «Одіссеї» — про повернення … (Одіссея) додому, на острів … (Ітаку), подорож якого тривала … (десять) років.
Історичний диктант.
1)  Кого вважають автором «Іліади» та «Одіссеї»? (Гомер)

2)  Чим ще був відомий автор «Іліади», яку мав ваду? (Був сліпий)
3)  Коли відбувся похід греків на Трою? (Близько 1240 року до н. е.)
4)  Як греки називали місто Трою? (Іліон)
5)  Скільки тривала облога Трої? (Десять років)
6)  За допомогою якої споруди греки захопили Трою? (Дерев’яний кінь)
7)  Хто став причиною походу греків на Трою? (Єлена)
8)  Хто очолив греків? (Агамемнон)
9)  Хто десять років добирався додому після походу на Трою? (Одіссей)
10) Хто відкрив сучасному світу Трою? (Шліман)

VІ. Домашнє завдання
1.       Опрацювати матеріал § 27
2.       Підготовка до практичного заняття:
– Оберіть одного з давньогрецьких героїв або титанів (Персея, Тесея, Геракла, Прометея або інших), життя і подвиги якого вас зацікавили найбільше.
– Спираючись на інформацію, знайдену вами самостійно в інших джерелах, підготуйте для однокласників коротке повідомлення про обраного героя. Представте ваше повідомлення на уроці, супроводжуючи його демонстрацією ілюстрацій, дібраних самостійно.


Тема: У чому особливості Мінойської та Ахейської палацових цивілізацій

Мета: сформувати в учнів уявлення про характерні ознаки Мінойської та Ахейської палацової цивілізації, їх основні центри, розквіт та занепад; розвивати вміння порівнювати грецькі цивілізації та висловлювати власну думку з приводу причин занепаду Мінойської та Ахейської цивілізації.
Обладнання: Всесвітня історія. Історія України: підруч. для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів/ О.І. Пометун, П.В.Мороз, Ю.Б. Малієнко.-К.: Видавничий дім «Освіта», 2014 – 256 с., наочність.
Тип уроку:  засвоєння нових знань та вмінь.
Основні поняття: фреска
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
·         називати хронологічні межі існування Мінойської та Ахейської палацових цивілізацій;
·         показувати на карті основні центри Мінойської та Ахейської цивілізації;
·         застосовувати та пояснювати на прикладах поняття: «фреска»;
·         характеризувати і порівнювати суспільний устрій, культурні досягнення Мінойської та Ахейської палацових держав, періоду розквіту і занепаду Мінойської та Ахейської цивілізації;
Хід уроку
І.  Організаційний момент
Повідомлення теми та мети уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Історичний диктант
1)  На якому півострові розташована Греція? (Балканський півострів)
2)  Який великий острів розташований поряд із Грецією? (Крит)
3)  Яке море назване на честь царя Афін? (Егейське)
4)  Як греки називали Грецію? (Еллада)
5)  Як звали міфічного царя острова Крит? (Мінос)
6)  Як називається палац із заплутаними переходами? (Лабіринт)
7) Хто вбив Мінотавра? (Тесей)
8) Найвища горо Греції? (Олімп)
9) Які племена у ІІІ тис. до н.е. захопили Балкани? (Ахейці)
10) Хто потіснив ахейців у ІІ тис. до н.е.? (Дорійці)
ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності
На південь від Греції, у Середземному морі розташований острів Крит. Тривалий час він не привертав уваги археологів. Про найдавнішу історію Криту майже нічого не було відомо. І коли в 1900 р. англійський археолог Артур Еванс починав тут перші археологічні розкопки, він і гадки не мав, що відкриє зовсім невідому епоху європейської історії.
ІV. Вивчення нового матеріалу
Мінойська цивілізація
Найдавнішим  вогнищем  цивілізації  в  Європі  був  острів Крит.  На  рубежі  III–II  тис.  на  Криті  з’являються  химерні  споруди,  які сучасні  археологи  називають  палацами.  Найперший  з  усіх  палаців  був відкритий А. Евансом у Кноссі (центральна частина Крита). За переказами, тут знаходилася резиденція легендарного володаря Крита — царя Міноса, якому острів був переданий у володіння його батьком Зевсом. Палац  налічував  понад  півтори  тисячі  приміщень.  Греки  називали  палац Міноса «лабіринтом».
На думку істориків, на Криті існувала особлива форма царської влади. Побачити  критського  царя  могли  тільки  люди  з  його  найближчого  оточення. Перш ніж потрапити до тронної зали, вони повинні були обов’язково викупатися в приміщеннях, спеціально відведених для цього.
На  яскравих  розписах  критського  палацу  відтворено  мирні  сцени: походи, релігійні обряди, ігри. В одному з коридорів художники виявили зображення процесії з п’ятисот придворних у натуральний розмір. В іншому місці збереглася двометрова фігура молодого царя‑жерця: з довгим волоссям, у пишному головному уборі з пташиного пір’я, урочисто прогулюється  він  по  ланах  серед  лілій.  Багато  разів  повторюються  серед критських розписів зображення ігор з биком: спритні хлопці та дівчата виконують на спині тварини акробатичні вправи.
Про рівень культури цих цивілізацій свідчить той факт, що кносські архітектори спроектували і проклали одні з найдавніших водогонів та каналізацію. Добре була продумана також система вентиляції та освітлення. Всю товщу будівлі перерізали зверху до низу спеціальні світлові колодязі,  якими  сонячне  світло  і  повітря  надходили  до  нижніх  поверхів палацу.
Основним  заняттям  населення  Криту  було  землеробство:  тут  вирощували  оливки,  виноград,  ячмінь,  були  поширені  гончарна,  ювелірна справа, різьблення по дереву. Іноді природа грала з критянами злий жарт. Досить часто на острові траплялися шторми й грози. Землетруси руйнували міста, змінювали берегову лінію острова.
На Криті не знайдено жодних укріплень: від ворогів Крит був захищений морем та царським флотом. За переказами, флот царя Міноса панував  у  навколишніх  водах,  збираючи  данину  з  прибережних  міст  для кровожерного Мінотавра, доки він не був убитий знаменитим героєм Тесеєм.
Ахейська цивілізація
Вчитель пропонує учням самостійно опрацювати текст підручника і відповісти на питання:
1.       Коли і де виникла ахейська цивілізація?
2.       Хто відкрив пам’ятники мікенської культури?
3.       Який вигляд мали ахейські палаци?
4.       Що можна сказати про господарство ахейців?
5.       Що, на вашу думку, послужило причиною занепаду ахейської цивілізації?
Досягнення ахейської цивілізації
Самостійна робота
– Підтвердьте фактами розвиток Ахейської цивілізації.
V. Закріплення знань учнів
Самостійна робота (додаток), ключ – 1.Б  2.В  3.А  4.В  5.В  6.Г  7.Б  8.Г  9.Б  10.А
VІ. Домашнє завдання
1.       Опрацювати матеріал § 26



Тема: Практичне заняття. Як у Стародавньому Китаї розвивались наукові знання, писемність та освіта

Мета: На основі раніше отриманих знань і опорних умінь у новій навчальній ситуації учні самостійно вирішують проблемно-пізнавальні завдання, публічно представляють результати індивідуальної та колективної творчої діяльності, освоюють складніші способи вивчення історичного минулого. Формувати та розвивати в учнів дослідницькі уміння, навички пошуководослідницької роботи (виявлення проблем, збір інформації), спостережливість, уміння висувати гіпотези, узагальнювати, розвивати    аналітичне мислення; сприяти підвищенню особистої впевненості у кожного учасника проекту. Забезпечити механізм розвитку критичного мислення дітей, уміння шукати шляхи  вирішення проблеми. Виховувати почуття любові до історії.
Обладнання: Всесвітня історія. Історія України: підруч. для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів/ О.І. Пометун, П.В.Мороз, Ю.Б. Малієнко.-К.: Видавничий дім «Освіта», 2014 – 256 с., наочність.
Тип уроку:  урок практичного застосування знань, навичок і умінь.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
·         застосовувати та пояснювати на прикладах поняття: «конфуціанство»;
·         характеризувати релігійні погляди і культурні здобутки мешканців давнього Китаю;
·         оцінювати внесок Китаю у світову культуру.
Хід уроку
І.  Організаційний момент
Повідомлення теми та мети уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1.Самостійна робота, ключ – 1.В  2.В  3.Б  4.А  5.Г  6.В  7.Б  8.В  9.Г  10.Б
ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності
Ваш підручник надрукований на папері. І папір, і найдавніший спосіб друкарства тисячі років тому були винайдені в далекому Китаї. Також важко собі уявити корабель або літак без компаса, який так само винайшли в цій давній країні. Китайські майстри вдягали в шовкові одежі заможних людей в усьому стародавньому світі.
Сьогодні на нашому практичному занятті ми дізнаємось не тільки про наукові знання, а й про писемність та освіту Стародавнього Китаю.
ІV. Вивчення нового матеріалу
Урок проходить у роботі в парах
1.       Складіть у зошитах таблицю «Винаходи стародавніх китайців». Доповніть таблицю назвами винаходів, про які ви дізнались з §22-23
Винахід
Де  (для чого) використовувався
Обговорення винаходів.
2.                   Визначте за таблицею типи письма, що набули поширення у Єгипті, Дворіччі, Фінікії та Китаї. Порівняйте їх.
3.       Хто такий Конфуцій? Обговоріть у парах основні положення його вчення. Представте свої думки класу.
4.       Складіть план тексту с.113-114. Спираючись на нього й ілюстрацію, розкажіть про особливості освіти в Стародавньому Китаї.
V. Закріплення знань учнів
Закінчіть речення: « Після практичної роботи я знаю…; вмію …; розумію …»
VІ. Домашнє завдання
1.       Опрацювати матеріал § 24

2.       Скласти тематичний кросворд

1 коментар:

  1. Історичний диктант вдало вписується в хід уроку, особливо для актуалізації опорних знань.

    ВідповістиВидалити